«Колядки і щедрівки мого села»

Підсумки конкурсу
Приємно, що наші читачі ви¬явилися доволі активними. Несподіванкою стало й те, що представники влади не залишились осторонь: ми вже друкували колядку Василя КИРИЛЮКА, начальника управління освіти Коропської райдержадміністрації. А ось яке вітання отримали з Бахмача:
Щедрівочка щедрувала,
з Новим роком вас вітала!
Щоб і кури в вас неслися,
Щоб і свині в вас велися,
Щоб і кіт у хаті нявкав,
і собака в дворі гавкав,
Щоб ваш дім фінанси мав,
А господар не хворав!
Таке вітання редактор «Сіверщини» отримав від голови Бахмацької районної ради Володимира СОРОКИ («Наша Україна»). Дякуємо — і за свиней, і за фінанси!
Цікаву щедрівку, яка звучала в його краї півстоліття тому, надіслав Володимир МАРТИНЕНКО із с.Оле¬нівка Борзнянського району. У ній йдеться про пана Миколу, який під час полювання зібрався застрелити орла, а той його застерігає від такої необачності:
«Ой, не бий мене, молодий козаче! Щедрий вечір!
Як будеш женитись, то будеш журитись! Щедрий вечір!
Буде чорна хмара та ще й наступати!
Хмарка наступати, дощик викликати! Щедрий вечір!»
Дякуємо Володимиру Степановичу за листа!
Два листи з одного села від двох авторів з однаковим прізвищем також дають цікаві колядки. Наймолодша учасниця нашого конкурсу — Лариса РУДНИК із села Козероги Чернігівського ра¬йону (навчається в четвертому класі Гончарівської гімназії) та Ганна РУДНИК з Козерогів згадують щедрівку «Виженьте бичка за ворітечка…». Ганна Іванівна наводить дві дорослі щедрівки — «Поза лугами тими стовпами» та «Що в пана Миколи умная жона», які, гадаємо, використають і артисти, що вивчають народний фольклор.
Петро КАДУН із Чернігова згадує своє дитинство на Харківщині і наводить таку щедрівку:
«Щедрий вечір! Добрий вечір!
Добрим людям на весь вечір!
Там, на річці, на Ордані
Пречистая ризи прала.
Прала — не допрала,
Повішала на калині, на малині,
Де взялися янголята,
Взяли ризи на крилята,
Понесли попід небесами.
Небеса розтворились
І всім людям поклонились!
З празником!»
Дякуємо й Петру Яковичу за такий спогад!
Дев’ятикласниця Оля ТОЛСТІ¬КОВА із ст. Дослідної Носівського району написала великого листа, в якому розповідає про себе, свою чудову бабусю, яка навчила її безлічі колядок і щедрівок. Серед наведених Олею є, приміром, така:
«Вставай, милий брате!
Вставай, милий брате,
Пускай нас до хати,
Бо ми будем українську коляду
співати! (Двічі.)
Бо ми, українці,
Йдем хата від хати
Своїм браттям-українцям
заколядувати!»
Спасибі, Олю! Чудово, коли є в родинах такі бабусі!
А 72-річна Антоніна КОТ із с.Красне Бахмацького району надіслала на конкурс об’ємний допис — цілу добірку колядок, щедрівок, якими користуються у різних випадках: в одних господарі повинні назвати ім’я, на яке щедрувати, інші щедрівки — для тих осель, в яких немає дітей та молоді, а живуть літні люди. Надіслала Антоніна Іванівна й слова засівальних за¬співок. Ще вона із сумом пише: “Моє покоління мало щедрувало, колядувало, засівало, бо вчителі не дозволяли. Хто жив на кутку, де не було учительської хати, то крадькома ходили щедрувати, колядувати, засівати до близьких сусідів і родичів».
ВІД РЕДАКЦІЇ. Спасибі всім, хто відгукнувся на наш конкурс! Народне слово невмируще! Дуже приємно було ознайомитись із нашою славною спадщиною, яку не змогли винищити десятиліття комуністичних заборон та переслідувань.
Усі згадані автори (і ті, чиї дописи вже були надруковані раніше) нагороджуються призами від «Сіверщини» та обласної «Просвіти» — книгами, які їм будуть надіслані поштою. П.Я.Кадун може забрати свій приз у редакції газети в робочий час (контактна особа — Наталія Іванівна, телефон: 4-92-83).

Інеса ФТОМОВА.