Наш кореспондент - на Дунаї!

У роботi мiжнародного форуму «Дунай-2007» брав участь представник «Сiверщини»
Козаки колись спiвали чудову пiсню «Їхав козак за Дунай», вони збудували там потужну Задунайську Сiч, яку ми ще маємо вiдродити у первiснiй красi й силi, якщо нас не здолають сон розуму, паралiч серця, атрофiя совiстi. Дельта Дунаю зберiгає в собi найдавнiшi Трипiльську, Гумельницьку культури; мужнiй князь Святослав мрiяв жити у мальовничому Переяславцi-на-Дунаї, вiдчувши тут велич i таємницю часопростору Дунаю.
Про незвичайного дунайського оселедця чули багато. Але навiть українцi їдять його нечасто, а для захiдних європейцiв вiн взагалi небачений делiкатес. I це при тому, що «дунайку» люблять абсолютно всi.
«Дунайку» завжди їли тiльки обранi. В основному до них належали самi мешканцi Килiйського району, а точнiше — мiстечка Вилкове (справжня українська Венецiя) та кремлiвськi чини. Крiм оселедця, тут завжди було багато червоної риби.
Смак у тутешньої риби незрiвнянний, причому кожна страва – юшка, риба тушкована, смажена чи копчена – має особливий аромат. Її принципова вiдмiннiсть вiд iнших видiв – незвичайна соковитiсть i жирнiсть, вона просто тане в руках, а тим бiльше – у ротi. Менi довелося вiдвiдати цi страви, смак яких неможливо забути.
Але риби нинi мало. За роки незалежностi була вiдчутна безгосподарнiсть керiвничої верхiвки. Природнi гирла дельти української частини Дунаю, якi споконвiку були суднохiдними, за 16 рокiв замуленi настiльки, що навiть риба не може зайти в Дунай з Чорного моря. Барова частина гирла Бистрого з майже 8 метрiв глибини зменшена в деяких мiсцях майже до нуля — спокiйно можна було б пройти пiшки.
Сусiди по кордону рiки – румуни скористалися нашою безгосподарнiстю та на повну потужнiсть використовують штучний суднохiдний Сулинський канал, який розташований у зонi їхньої заповiдної територiї. Менi довелося проїхати по воднiй частинi Румунiї, по цьому штучному каналу. Перше враження – шок вiд того, що заповiдна зона Румунiї по-
стiйно зменшується. Води каналу вимивають лiву частину берегової резервацiї. Багато дерев вже знаходяться в водi. Румуни тотально вирубують дерева, якi ще на сушi. Дерева хоч як стримують розмивання берега. А що ж далi буде пiсля вирубування?
У свою чергу, українськi можновладцi зрозумiли, що країна втрачає контроль над найважливiшою дiлянкою глибоководного суднового ходу Дунай — Чорне море, який є дуже важливою частиною ланцюжка європейських внутрiшнiх водних шляхiв та мiжнародного водного коридору, який з’єднує Балтiйське та Чорне моря.
Чи Україна може вiдмовитись вiд ролi головного гравця? Невже ми настiльки багатi, щоб вiддавати головну роль румунам?
Я вважаю, що це зрада нацiональних iнтересiв країни.
За результатами дослiджень англiйського iнституту Рендел за коефiцiєнтом транзитностi Україна має перше мiсце в Європi. Вiдповiдно до висновкiв експертiв ЄС у сферi транспорту вартiсть послуг з перевезення вантажiв мiж Європою та Азiєю у найближчi десять рокiв товарообмiну зросте на 100 мiльярдiв доларiв. Втiлення низки проектiв щодо розвитку України як транзитної держави дасть змогу Українi отримати частину цих коштiв, приблизно 10 – 15% (10 – 15 млрд доларiв). Подальша iнтеграцiя нацiональної транспортної системи в мiжнародну систему вiдповiдає стратегiчним цiлям України i сприяє входженню України до ЄС.
Саме тому була вiдновлена суднохiдна барова (вхiд з Чорного моря в рiчку Дунай) частина гирла Бистре.Вже зараз тут проходять щороку бiльше 500 судiв. Але це тiльки початок. Румуни позбавленi монополiї й тому вимушенi знизити тарифи на транзит через свiй штучний канал у 2,5 разу.
Тепер можна здогадатись, чому в румунськiй пресi формують думку, що вiдновлення суднохiдної української частини дельти Дунаю шкодить екосистемi заповiдних частин Румунiї (!).
На мiжнародний медiа-форум «Danube-2007» були запрошенi науковцi, екологи та журналiсти з Румунiї, щоб вислухати їхню точку зору, ознайомитись з документацiєю. Але був присутнiй тiльки консул Румунiї в Одесi, який весь час мовчав.
А Україна вже почала крокувати вперед до iнтеграцiї європейської спiльноти, захищаючи свої нацiональнi iнтереси.