Чому в Росії чукчі відпочивають або як дамба допомогла свиней нагодувати

— У Росії нас полюбляють називати "хохлами", в багатьох газетах розміщують анекдоти про українців, чукчі тепер відпочивають. А коли росіян називаєш "кацапами", дуже ображаються, — розповідає про свою поїздку на Кубань, звідки він родом, чернігівець Віталій Литвин.
— Почекайте, пане Віталію, адже на Кубані мешкає дуже багато українців, невже забули, хто вони?
— Так, на Кубані живе величезна кількість людей з українськими прізвищами, але позаписувались вони в офіційних документах як росіяни.
Українською мовою, яку місцеві називають "балачка", користуються лише літні люди. Хоча я брав участь у фестивалі місцевого вина, коньяку "Таманська лоза-2006", то майже всі пісні, що лунали, були українські, артисти виступали у вишиванках.
Ще років 20 тому можна було почути "балачку", а потім місцева молодь виїхала на заробітки до Москви, русифікувалась, а на Кубань поприїжджали переселенці з Росії. Українських шкіл на Кубані нема. Ситуацію, можливо, могла б виправити підтримка з боку України (наприклад, направити на Кубань сигнали українських телевізійних каналів).
— А як там ситуація з Тузлою, з дамбою?
— Моя станиця недалечко від неї. Коли збудували дамбу, спочатку з'явилось дуже багато риби — кефалі та лелєнгасу, нею спочатку навіть свиней годували. Виявляється, дамба закрила рибі шлях міграції з одного моря
в інше. Сьогодні рибалки закидають у море величезну сітку, а виловлюють тільки рибин п'ять. Дамба постійно розмивається, на її краю — швидка течія (більша, ніж у Десні), тому її постійно підсипають, робота кипить. Через дамбу пішло опріснення Таманської затоки, так, що вона замерзла минулої зими, риба втратила місце для нерестовища. Навіть температура води з різних боків неоднакова, з боку Чорного моря вода холодніша.
З дамби видно український острів. Місцеві мешканці ставлять питання: "А навіщо було її будувати?" Дуже дорого вийшло.
— А чи існують місцеві козаки, що вони роблять?
— Є місцеві козаки, але розмовляють вони російською, ринок місцевий "кришують", заодно й займаються його прибиранням, представників кавказьких народів б'ють.
Ось, наприклад, вижили директора місцевого колгоспу — чеченця, доброго господаря. Про історію українських козаків можуть нагадати лише написи на пам'ятниках.

Олександр ЯСЕНЧУК