161-й ранок Широкої війни
Це ж треба: прорахувався – думав, що це сьогодні 160-й ранок Широкої війни, а, виявляється, я задлявся, бо він був учора. Це говорить, що у нас все-таки тихо і підсвідомо війна відсторонюється. Як не прикро це читати хлопцям на передовій….А також миколаївцям, харків’янам, які щоночі лягають спати, не будучи впевненими, що вранці прокинуться. Не кажучи вже про українців Куп’янська, Сватового, Скадовська, Херсона, Мелітополя, Енергодара, Генічеська, та багато, занадто багато наших міст і сіл досі окуповані. А нам накидають дискусії як широко розвела ноги на фото Лейбовіц дружина Зеленського…
Замість того, щоб вимагати: чому мовчать гаранти повернення азовців та ті, хто дав наказ здатися їм у полон, а нам усім наказував мовчати, щоб не зашкодити поверненню воїнів?. Ми мовчали і 53-х Росія цинічно вбила, а ще невідомо скільки поранила і хтозна чи вони виживуть… Та й знаючи брехливість Росії – чи ж їх було 53? Чи не більше? А головне – чи не приготована подібна доля іншим азовцям, які в полоні? І ми далі мовчатимемо чи будемо балакати про зерно для Африки, розведені ноги Зеленської і що там нам ще накинуть для тріпання повітря?!
У ці десять проминулих днів Чернігівщину струсонула ракетна атака на Гончарівський полігон і селище Десну. Ми також мовчимо, але пора, вже пора задавати питання: чому солдат зосереджують досі у казармах, чому скупчують їх більше, ніж по два десятки, чому ігноруються попередження про удари?
Сусіди- білоруси стоять біля наших кордонів у бойовій готовності і хоча ми не віримо (чи не хочемо вірити?) в їх наступ, але понтонних переправ вони навезли багато…Зрештою, і обстріл вівся з білоруського аеродрому. Білорусь – така ж учасниця нападу на Україну, як мадяри були у зв’язці з німцями у другій світовій, і від цього білорусам не відмитися…
Оголошений контрнаступ наших ЗСУ на Херсонщині невідомо як розвивається – і тут ми мовчимо. Щоправда, повідомлено про визволення 53 сіл і про накопичення російських військ на Херсонщині явно не тільки для оборони захопленого. На жаль, за минулі 10 днів захопили окупанти другу за величиною ГРЕС – Вуглегірську. Проте на передову прибуває все більше точної західної зброї і в Пентагоні дивуються як українці навчилися ефективно використовувати «Хаймарси»: оскільки їх мало, то наші примудрилися розкладати снаряди по різних ничках на відстані 50- 100 кілометрів, а потім швидко переміщаються, їх не возячи за собою. Та ще й уникаючи ударів у відповідь. Українська селянська кмітливість! Тому московіти можуть скільки завгодно втішатися брехням своїх соловйових- сімоньянів про знищення цих американських штучок, але насправді ще жодну не підбили. Тим часом ЗСУ методично винищують склади з боєприпасами на окупованій території, а ще вичисляють штаби «вагнерівців», на кривавих руках яких вбивство військовополонених та мирних проукраїнських жителів.
Взагалі ж, після звірячого вбивства азовців у Оленівці та кадрів кастрації нашого воїна до росіян виникає навіть не ненависть, а омерзіння. Бо як інакше розцінити заяву посольства Росії у Лондоні про те, що азовців треба не розстрілювати, а вішати?! Росіяни перевершили нацистів – адже неможливо уявити, щоб з такою садистичною заявою виступило німецьке посольство часів Гітлера – Ріббентропа… Та і як казав мій сусід на лавці, чекаючи корову з паші, німці були кращими за росіян, бо 15-літніх дівчат, як у Ягідному, не ґвалтували…
… Ми втомлюємось. Навіть у тилу. І це закономірно. А як воїнам на фронті? Їхня втома – це наша смерть. Тож давайте не втомлюватися, як отой 9-річний Лука з Чернігова, що передав ЗСУ гроші, отримані на свій день народження. Як ота дівчинка, що в Чернігові на Привокзальному збирає гроші на плащі для солдатів. Діти показують приклад як робити щось, хоча би маленьке, для перемоги. Бо, я вважаю, недоліком команди Порошенка було те, що вони намагались всіляко відгородити суспільство від відчуття війни і суспільство збайдужіло та легко повелося на московські інформаційні вкиди.
У вільному від комуністів Тайвані голову палати представників Конгресу США зустрічали з українськими кольорами. У Ліберії випустили марку з українськими сюжетами війни. В Америці діти граються на вулиці в хороших українців і ніхто не хоче бути в ролі поганих росіян, як у нас після другої світової ніхто з дітей не хотів під час гри бути німцем. У Франції діти обганяють мою однокурсницю, що йде з українським прапорцем, і вигукують щось добре про Україну. Світ завихрився навколо України і Україна міняє світ. Тож витримки нам, українці, бо після перемоги нам ще доведеться цей світ приводити до ладу, як гудину на городі…
…І прийшов умитий пророком Іллею 161-й ранок Широкої війни. Наливалася червоним горобина, рясність якої обіцяє сніжну зиму. А українці неохоче слухають прогнози про затягнення війни до зими. Та не забувають молитися за Перемогу, оплакуючи майже щодень, як у Катерининській церкві Чернігова, своїх загиблих, які не порадіють життю, не народять нових українців, не… не… Проте пам’ятаємо й те, що відчай належить до гріхів, а віра в перемогу дає сили вистояти.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Замість того, щоб вимагати: чому мовчать гаранти повернення азовців та ті, хто дав наказ здатися їм у полон, а нам усім наказував мовчати, щоб не зашкодити поверненню воїнів?. Ми мовчали і 53-х Росія цинічно вбила, а ще невідомо скільки поранила і хтозна чи вони виживуть… Та й знаючи брехливість Росії – чи ж їх було 53? Чи не більше? А головне – чи не приготована подібна доля іншим азовцям, які в полоні? І ми далі мовчатимемо чи будемо балакати про зерно для Африки, розведені ноги Зеленської і що там нам ще накинуть для тріпання повітря?!
У ці десять проминулих днів Чернігівщину струсонула ракетна атака на Гончарівський полігон і селище Десну. Ми також мовчимо, але пора, вже пора задавати питання: чому солдат зосереджують досі у казармах, чому скупчують їх більше, ніж по два десятки, чому ігноруються попередження про удари?
Сусіди- білоруси стоять біля наших кордонів у бойовій готовності і хоча ми не віримо (чи не хочемо вірити?) в їх наступ, але понтонних переправ вони навезли багато…Зрештою, і обстріл вівся з білоруського аеродрому. Білорусь – така ж учасниця нападу на Україну, як мадяри були у зв’язці з німцями у другій світовій, і від цього білорусам не відмитися…
Оголошений контрнаступ наших ЗСУ на Херсонщині невідомо як розвивається – і тут ми мовчимо. Щоправда, повідомлено про визволення 53 сіл і про накопичення російських військ на Херсонщині явно не тільки для оборони захопленого. На жаль, за минулі 10 днів захопили окупанти другу за величиною ГРЕС – Вуглегірську. Проте на передову прибуває все більше точної західної зброї і в Пентагоні дивуються як українці навчилися ефективно використовувати «Хаймарси»: оскільки їх мало, то наші примудрилися розкладати снаряди по різних ничках на відстані 50- 100 кілометрів, а потім швидко переміщаються, їх не возячи за собою. Та ще й уникаючи ударів у відповідь. Українська селянська кмітливість! Тому московіти можуть скільки завгодно втішатися брехням своїх соловйових- сімоньянів про знищення цих американських штучок, але насправді ще жодну не підбили. Тим часом ЗСУ методично винищують склади з боєприпасами на окупованій території, а ще вичисляють штаби «вагнерівців», на кривавих руках яких вбивство військовополонених та мирних проукраїнських жителів.
Взагалі ж, після звірячого вбивства азовців у Оленівці та кадрів кастрації нашого воїна до росіян виникає навіть не ненависть, а омерзіння. Бо як інакше розцінити заяву посольства Росії у Лондоні про те, що азовців треба не розстрілювати, а вішати?! Росіяни перевершили нацистів – адже неможливо уявити, щоб з такою садистичною заявою виступило німецьке посольство часів Гітлера – Ріббентропа… Та і як казав мій сусід на лавці, чекаючи корову з паші, німці були кращими за росіян, бо 15-літніх дівчат, як у Ягідному, не ґвалтували…
… Ми втомлюємось. Навіть у тилу. І це закономірно. А як воїнам на фронті? Їхня втома – це наша смерть. Тож давайте не втомлюватися, як отой 9-річний Лука з Чернігова, що передав ЗСУ гроші, отримані на свій день народження. Як ота дівчинка, що в Чернігові на Привокзальному збирає гроші на плащі для солдатів. Діти показують приклад як робити щось, хоча би маленьке, для перемоги. Бо, я вважаю, недоліком команди Порошенка було те, що вони намагались всіляко відгородити суспільство від відчуття війни і суспільство збайдужіло та легко повелося на московські інформаційні вкиди.
У вільному від комуністів Тайвані голову палати представників Конгресу США зустрічали з українськими кольорами. У Ліберії випустили марку з українськими сюжетами війни. В Америці діти граються на вулиці в хороших українців і ніхто не хоче бути в ролі поганих росіян, як у нас після другої світової ніхто з дітей не хотів під час гри бути німцем. У Франції діти обганяють мою однокурсницю, що йде з українським прапорцем, і вигукують щось добре про Україну. Світ завихрився навколо України і Україна міняє світ. Тож витримки нам, українці, бо після перемоги нам ще доведеться цей світ приводити до ладу, як гудину на городі…
…І прийшов умитий пророком Іллею 161-й ранок Широкої війни. Наливалася червоним горобина, рясність якої обіцяє сніжну зиму. А українці неохоче слухають прогнози про затягнення війни до зими. Та не забувають молитися за Перемогу, оплакуючи майже щодень, як у Катерининській церкві Чернігова, своїх загиблих, які не порадіють життю, не народять нових українців, не… не… Проте пам’ятаємо й те, що відчай належить до гріхів, а віра в перемогу дає сили вистояти.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |