10 днів до весни

Сьогодні згадалося, що саме перед повномасштабним вторгненням я взялася перечитувати "Тріумфальну арку". А дочитати її змогла лише за рік потому.

І зараз мені, напевно, страшніше за цивілізований світ, ніж тоді. Але й злості на цивілізованіший світ більше. Бо розумію все про росію ще краще, ніж тоді. Розвіялися ілюзії, що населення Росії може жахнутися від кількості своїх втрат. Чи пожаліє своїх же дітей. Ні не жахнеться. І не пожаліє. Росія - Молох, гірший за нацистську Німеччину. Вона готова з'їсти все: нас, своїх людей, сама себе.

А Європа... Ремарк колись назвав європейців лінивими моржами... Нічого не змінилося...
"Давня пригода стада моржів. їх було на березі сотні, а між ними — єдиний мисливець, що вбивав їх палицею одного за одним. Об'єднавшись, моржі б його легко розчавили, та вони лежали, дивилися, як мисливець ішов, орудуючи палицею, і не ворушилися: адже він убивав сусідів, одного за одним, але сусідів. Історія європейських моржів. Вечірня заграва цивілізації. Присмерк стомлених, млявих богів. Збляклі стяги прав людини. Розпродаж континенту. Дедалі ближчий потоп. Крамарська метушня навколо останніх цін. Давній скорботний танець на вулкані. Народи, яких знов поволі ведуть на жертовний вівтар."
Еріх Марія Ремарк "Тріумфальна арка".

ПС от тільки Україна не погодилася бути в ролі жертовної вівці.

Ірина ЛОМОНОС