Головна › Новини › ПОЛІТИКУМ
100 років анексії української землі
04-Груд-19 2381 4.0 0
100 років Глибокої Анексії найпівнічніших українських земель - Стародубщини.

Чому Глибокої? Бо до кінця 1919 року практично вся теритоія УНР вже була окупована та анексована Московією під виглядом УССР.

Але Стародубщина, що входила цілком до складу Чернигівської губернії "УССР", була додатково відчужена і напряму включена др РСФСР.

Подвійна, Глибока Анексія. Стародавніх українських маґдебурій - Почепа, Мглина, Стародуба, Суража, Топаля, Ропська...

1926 року до складу УССР вирішили передати південні сотні Стародубського полку Гетьманщини. Відтак Шептаки, Семенівка і Костобобр - батьківщина двох премєр-міністрів України - Ісаака Мазепи і Леоніда Кучми - знову опинилися в адміністративних межах України.

А що ж Стародуб? Мглин? Почеп? Ропськ? Погар? Шоломи? Брахлів? Зибків??

Українці не ставлять собі таких питань. Після 100 років Глибокої Анексії.

Які наслідки такої нечутливости?

1. Стародубський клин істотно висував Україну до Балтики, скорочуючи відстань до Вільни до 400 км. Нема Стародуба - зник запах Балтики і чуття Міжморя.

2. Українці далі не відають географії та станової природи Гетьманщини - Війська Запорозького Городового, інтегральною частиною якого була Стародубщина.

3. Українці не відчувають і не переживають адміністративний дизайн Гетьманщини, яка складалася з 10 адмінполків, а серед них - із Стародубського. Найбагатшого. Одного з найбільших територіально. І тому саме його втрата була фатальною.

4. Українці не відчувають джерел спадщини Козацької України, в якій сотні Стародубського полку були місцем напруженої інтелектуальної роботи нашої шляхти (Топальський гурток та "Разговор Малороссіи і Великороссіи" Дівовича), місцем зародження нових політичних проєктів ХІХ століття (родини Міклашевських, Рославців, Скоропадських, Доброгаєвих, Рачинських).

5. Українці не розуміють, що втрата частини Гетьманщини у вигляді Стародуба перевищує втрату Кубані й Острогозька. І співставна хіба з окупацією Криму. Бо саме втрата Стародуба призвела до втрати впливу на Біларусь і в підсумку провалило наші кордони до Ковеля.

Єдиним голосом про 100 річний ювілей Анексії Стародуба стала стаття в Голосі України Vasyl Chepurnyi. Дяка автору!

Але Стародуб і Станова Гетьманщина залишається terra incognita для сучасної української нації, яка сліпо користується вузько-козацьким становими гімнами - Ще не вмерла Україна і Боже, Єдиний, Великий; спадком вузько-козацьких станових держав - УНР та Гетьманат Скоропадського; наносить на грошові знаки переважно козацьку шляхту (Хмель, Мазепа, Косач, Сковорода, Вернадський); в основу класичної музики, живопису, фіоософії та літератури кладе вузько-козацькі станові кадри (Бортнянський, Ведель, Березовський, Лосенко, Боровиковський, Котляревський, Гребінка, Пан. Куліш, Сковорода, Юркевич, Лисенко, Кониський, Маркевич, Нарбут і навіть Тичина з Губенком); в основу модерного націоналізму поклада вихованців вузько-козацьких станових маєтків (Міхновський, Крат, Андрієвський, Онацький, Шемети, Липи).

Як тут побачиш Стародуб?

Його нема.

Ростислав МАРТИНЮК



Теги:Ростислав Мартинюк, Стародуб, анексія, гібридна війна


Читайте також



Коментарі (0)
avatar