Легка критика дипломатичних зусиль влади за участі другого Президента і апелювання до західної допомоги першим і третім. А чим таке вони можуть підкріпити? Обоє не є достатньо авторитетними на міжнародній арені, ні у середині країни. Тут треба звертатися до конкретних "друзів України". Час перевірити хто є хто.

Хотів би поправити пана Звєрєва, що "децентралізація влади, реформа місцевого самоврядування суттєво покращить соціально-економічну ситуацію в Україні" це на практиці черговий блеф і марнослів'я.
Якщо ми вибрали демократичну модель розвитку, на відміну від російської і дотепер нашої, успадкованої від радянсько-бюрократичної, то вихід знаходиться у формуванні громадянського суспільства, тобто наявності в усіх сферах життя діяльних неурядових структур, їх взаємодії з урядовими, і за рахунок цього оптимізації функцій і чисельності держапарату.
Це процес довготривалий. Навіть якщо до нього приступити негайно. Потрібен перехідний період - радикальних суспільних реформ, починаючи зі створення плану і механізмів їх реалізації. І це цілком мало би стати завданням новообраної Верховної Ради України.

А що люди сподівалися на чудеса від Президента, зразу і все? Не засукавши рукави, на таке очікували і від Ющенка. Кажуть - "біда навчить". Здається, що поки-що ні. Що можна закинути Порошенкові - це брак правдивої інформації саме від нього замість прем'єрської бравади.
Будемо сподіватися, він це виправить.

"Дурень думкою багатіє." Є таке українське прислів'я. Воно якраз нас і стосується.

Чим пояснити несподіваний успіх Яценюка-Турчинова на тлі здачі Криму? І ніякої коаліційної угоди не має, і відповідати на посаді прем'єр-міністра не збирається. За обвал економіки зараз і в майбутньому, судячи з протестів бізнесу. На що розраховував виборець?

Очевидно, якби не було газової монополії, то й питання з лічильниками не виникло б.
А так - патова ситуація.
Зверніться до новообраних депутатів.
Якби у Ніжені обрали Валерія Боровика ( Альянс "Нова енергія України"), то й відповідь і реалізація її була б миттєвою.  А так енергетична проблематика для ніжинців - далеко позаду ( http://www.uezd.com.ua/page....iv.html ).

Петро Саблук був причетним до знищення колгоспів, після чого утворилися агролатифундії, а не фермерські господарства. Тепер син агітує за сімейні ферми на основі присадибних ділянок. Це шарахання не творить масово міцне середнє господарство з обсягом землі від кількох сот га до кількох тисяч га, як є у Канаді. Крім того, потрібне кооперування фермерів як є в усіх нормальних країнах. Товарне виробництво на експорт цього вимагає, бо Україна має таку перевагу. Смішно чути про якусь загрозу нашій продовольчій безпеці. Хіба-що штучно створять її такі реформатори.

А що на цю тему повідомляють українські правозахисники? Варто звіритися. Офіційна інформація, мабуть, засекречена на якийсь час.

Це ще повезло Іванові Зайцю. Виборцям треба поспівчувати.

Правда не може бути чорним піаром. Публічні люди повинні бути готові до оприлюднення правди, для них незручної. ЇЇ шукати не довго завдяки інтернетові. Просто набери, наприклад Валерій Куліч чи Анатолій Долеско... А взагалі придумали ж детектор брехні, то так само можна б вдатися до детектора-виборця, бо цей спектакль з вилами та іншою мішурою профанує свободу вибору і валить правопорядок.