Галичани були ініціаторами й творцями не однієї патріотичної справи, але як тільки вона передавалася до Києва, відразу чи поступово все глохло. Це треба мати на увазі.
Панове! У нас жодного університету немає! Ніженський так і залишається провінційним педінститутом, якщо не рахувати факультет культури і мистецтв. Проте втрата вишу, а така загроза є, відкине місто ще далі від сусідніх Прилук і Чернігова. Як не парадоксально, в економічному плані. Адже не малою мірою завдяки студентам процвітає містечковий бізнес. Також донором міського бюджету є відрахування з виплат викладачам і студентам. Адекватного інтелектуального впливу на міську владу чомусь не спостерігаємо.
Дивним є, що священнослужителі не визнають дохристиянських вірувань, які самі змушені були сприйняти, бо народ за них держиться. Коли це буде подолано, інтелігенція по-іншому буде ставитися до церкви.
Тема виразів "на Україні" та "в Україні" ґрунтовно викладена у двох статтях Ігоря Качуровського нижче на блозі. Обидва мають право на життя. Але природнішим є "на Україні", який росіяни перейняли у нас і тримаються як за суто свій. Про вторинність порівняно з українською російської можна багато наводити прикладів. Такі реалії, а не спроби якось принизити наших північно-східних сусідів. Навпаки, це ми спостерігаємо з їх боку. Тому відповідно реагувати треба, а як зробив пан Кисельов треба вітати.
Ви хочете підмінити собою Інститут української мови НАНУ? Не існує проблем з транслітерацією на фаховому рівні. Чого нема, то це точного виконання приписів, тобто наяву нефаховість чернігівських чиновників, а з ними пасивність мовознавців та некомпетентність громадських активістів. Разом вони творять малокультурне у мовному відношенні середовище обласного центру.
До чого тут популярність? Найпоширенішою може стане китайська, яка фонетично ніяка, проте має глибоко символічну графіку, а головне - грандіозне число компактно проживаючих мовців. Українцям, як і будь-якому етносові, потрібно оцінити свій мовний скарб, унікальний якраз фонетичною образністю у порівнянні з тією ж англійською чи російською мовою. Державність виборювалася віками не в останню чергу і для цього. Низький рівень культури, а звідси мовної, - поширене явище серед тих, хто намагається чи мав би бути нашою елітою. Небажання жертвувати бодай тимчасово власним комфортом і зумовлює затяжний процес визрівання мовної самодостатності у неї та взагалі у суспільстві.