Вибачте, що доторкнувся до болючої для Вас теми, фактично до рани. 
В душі я Вам співчуваю за нездійснені  Ваші мрії, плани, намагання, боротьбу. В душі я Вам співчуваю. Але не підставляйтесь, бо читач я уважний.

Якщо Ви, пане Сергію, вважаєте нинішню українську державу національною державою українців, то я рекомендував би Вам озаботитися своїми мізками, а не моїми. 
Чи Ви не знаєте в чиїх руках влада, економіка, фінанси? Чи Ви, щирий українець, як і всі інші, маєте хоч який-небудь вплив на "українську національну державу українців"?

Ні, не значить. Просто наші люди, що перекидали авто за кільце ковбаси подорослішали, заспокоїлися, на ратушу вже не залізуть, а молода зміна їм не підросла.

Саме в якості свинопасів Європі і потрібна Україна, а не в якості літакобудівників, ракетчиків та єлектронщиків.

Запросто, пане Сергію!
Бо при демократії не перекидають авто чиновника, що краде бюджетні кошти, і не змінюють прапор на ратуші за те, що чиновник вкрав кільце ковбаси. Таке можливо було робити при диктатурі.
Чи не ностальгуєте Ви за тими часами?

Все елементарно, Ватсон!
Казна пуста, ВВП та доходи бюджету зменшились при тих же планових виплатах. Експорт в Росію, а з ним і доходи бюджету, впав на 25 відсотків, за газ Росії переплатили 7 млрд. баксів та ще $10млрд. штрафу виставила Росія за невибраний газ. Оце вам соціальні виплати та зарплати. Нас чекає греко-іспано-португальська економія. А що буде, коли в Україну безмитно хлинуть європейські товари, а наші роботящі люди безвізово виїдуть на заробітки в Європу і в Україні залишаться пенсіонери, безробітні, школярі, студенти, бюджетники, мамки з дітьми та вагітні? І на одного з сошкою стане семеро з ложкою.

А правда життя така:
1. Чим кращі дороги, тим нахабніші наші водятли, тим більше людей гинуть на дорогах.
    За рік наші водятли вбивають на дорогах від 5 до10 тисяч людей і до 40 тисяч людей калічать. 
2. Чим гірші дороги, тим більше вонючих бляшканок з гайками розбивається на них і менше смертей та каліцтв. 
3. Дороги розбивають водятли, а ремонтують їх за кошти всього загалу, тобто за кошти пішоходів - тих, кого водятли вбивають та калічать, кому водятли та їх бляшанки спричиняють незручності. 
4. Найбільших незручностей та дискомфорту жителям Чернігова спричиняють водятли своїми вонючими бляшанками з гайками та собачники своїми псами смердящими, кликастими та гадячими все, що тільки можна загадити.
Чернігів все більше особачується і вонючих бляшанок з гайками в ньому все більше і більше.

Схоже, що влада розуміє нахабство наших водятлів та шкідливість їх вонючих бляшанок з гайками і вводить все нові і нові обмеження, штрафи, податки і всілякі збори. Постійно зростає ціна палива та вводяться проти водятлів і їх бляшанок все нові види здирництва. Справа йде до того, що з часом вонюча та шкідлива бляшанка з гайками перетвориться з засобу пересування в предмет недоступної розкоші. І це правильно. Але процес цей надто вже повільний. Чи не пора, пане Василю, "Просвіті" та громадськості підняти суспільство проти головних вбивць людей та головних забруднювачів природи?
Одним із таких заходів було б введення плати за паркування бляшанок з гайками на прибудинкових територіях. Для міської казни це дало б значно більше, ніж пікетування пустого казначейства. Заходів проти нахабних водятлів та їх бляшанок можна набрати скільки завгодно, було б бажання боротися з ними, як зі шкідниками.

Після зачистки азербайджанських та середньоазійських нелегалів  Росія введе з цими державами та з Грузією візовий режим. Якщо зачищені з Росії азербайджанці та середньоазійці переберуться у відкриту зі всіх сторін Україну і створять "бірюльови" у нас, Росія введе візовий режим і з нами. Такі плани в Росії вже озвучені.

Ці музиканти припинили столітню традицію безкоштовної гри духових оркестрів в місцях масового відпочинку людей.
В Чернігові грали рідко і лише за гроші. Таких в народі називають лабухами. 
Чернігівці вже забули, як це добре, коли:
"В городском саду играет духовой оркестр,
На скамейке, где сидишь ты, нет свободных мест". 
Так що, туди їм і дорога - в забуття та безробіття!

Добру школу Ви пройшли, пане Васию, - пригадується більшовицьке: "Родина в опасности!"
А в чому причина такої скупості пані Людмили? Чи всохли джерела її доходів, чи розтринькала виділені на рік кошти, чи це результат піарного планування і область жила не по доходам?

Те, що ми маємо сьогодні, започаткував Генеральний секретар ЦК КПРС Горбачов. СРСР перебудували комуністи. 
Минулого не повернете, що з воза впало, те пропало. Де взяти кошти для націоналізації стратегічних галузей? Адже лозунг "грабуй награбоване!" сьогодні не пройде. Та й навіщо це робити, - щоби знову все закінчилося перебудовою та новим Горбачовим? Те, що відійшло в минуле, вже ніколи не повернеться.
Треба думати не про повернення назад, а про те, як жити далі.
В багатій Німеччині пенсійний вік і для чоловіків і для жінок - 67 років! 
Якщо в Україні повернути пенсійний вік, то на одного працюючого буде 4 пенсіонери та ще по стільки ж школярів, студентів та мамок з дітьми. Тоді наше життя стане багатшим? Ви цього добиваєтеся?

Окрім непрофесійності, більшості українців притаманні багато всяких"не...", що робить нашу націю в цілому не надто привабливою і бідною. 
Чому б "Просвіті" не взятися за викорінення негативних рис українського менталітету і наблизити наш народ до розвинутих, просвічених і багатих народів?

Доступ на конференцію вільний, чи за запрошеннями?

Для молодих та працюючих - все більш-менш зрозуміло. 
1. А що можете порадити, окрім депозитних вкладів в банках, сьогоднішнім пенсіонерам?
2. Де в Чернігові знаходиться "ПЗУ Україна"?

А газета, між тим, стала кращою!

А які практичні справи та заходи плануються втілити, щоби Чернігів став дружнім до людей?

Про все це треба було думати до того, як переходили від планової економіки до ринкової.  Плюхнулись в ринок, як "кур во щи", а тепер потилиці чешемо, методом тика пізнаючи, що таке ринок і з чим його їдять. 
При плановій економіці Чернігівщина поставляла картоплю аж на Урал і це було вигідно та прибутково, бо ставку робили не на одноосібних дядька чи тітку з лопатою, що вирощують не товарну пересортицю, а на крупнотоварного механізованого виробника, собівартість картоплі в якого була мізерною. 
Може надієтесь, що з підписанням угоди про вільну торгівлю Європа купить дядькову вироджену пересортицю? Та вони поросятам своїм її не дадуть, а нам привезуть свою, європейську. І що тоді робитиме одноосібний наш дядько зі своєю картоплею? 
Плюхнулись в ринок, а тепер плюхаємся в Європу, особливо не задумуючись як це зробити з розумом. І чи доросли ми до Європи, чи зможемо своїми товарами конкурувати з нею на рівних? Чи потрібні Європі наші товари? Чи не задавить вона нас своїми товарами?

В Ізраїлі не було і немає такого етнічного, конфесійного та ідеологічного різномаїття, як в Україні. Євреї за свою державу дійсно боролися і будували свою державу з нуля. А нам незалежність та самостійність звалилася зверху на вже фактично готову державу. 
Замість того, щоб зробити люстрацію, провести чистку і перебудувати тоталітарну УРСР на принципово іншу, демократичну, ви привели до влади секретаря ЦК КПУ з ідеології,  головного в Україні пропагандиста комунізму та тоталітаризму і отримали державу гібридну. І сьогодні ця людина нам ще й Конституцію пише.

Українкість Василя Федоровича обмежена невеликим колом громадян України, що носять шаровари та вишиванки, і минулим.
В.Ф. не враховує ні етнічної, ні конфесійної, ні політичної різноманітності людей, що живуть в Україні, ні атомізацію народу, ні нівелюючу різномаїття глобалізацію.
Пошуки чогось корисного в минулому, намагання повернути дещо з минулого в сьогодення свідчить про нерозуміння ходу історії та розвитку цивілізації. Те, що відійшло в небуття, вже ніколи не повернеться. Минуле має лише пізнавальне, освітнє значення, якби там було щось варте і потрібне сьогодні, воно б вижило і збереглося.

Українкість Василя Федоровича обмежена невеликим колом громадян України, що носять шаровари та вишиванки, і минулим. 
В.Ф. не враховує ні етнічної, ні конфесійної, ні політичної різноманітності  людей, що живуть в Україні, ні атомізацію народу, ні нівелюючу різномаїття глобалізацію. 
Пошуки чогось корисного в минулому, намагання повернути дещо з минулого в сьогодення свідчить про нерозуміння ходу історії та розвитку цивілізації. Те, що відійшло в небуття,  вже ніколи не повернеться. Минуле має лише пізнавальне, освітнє значення, якби там було щось варте і потрібне сьогодні, воно б вижило і збереглося.

Спіткає. 
Блискучий колись футболіст виявився пересічним тренером-середнячком і опустив блискучу колись команду на свій середнячковий сірий тренерський рівень.
Звичайно ж, спонсори та інвестори "Динамо" цього не потерплять. 
Політичні вибрики та заскоки Блохіна тут ні при чому.
Хисту тренерського в нього немає.

Вітаю однокашника! Я, правда, навчався в КПІ раніше Вас років так на 25.
Вам з Чепурним співчуваю. Але ж Ви з ним творчі люди, ще здатні цілеспрямовано напружено працювати, - насмільтесь і дерзніть і Ви ствердитесь у житті, - тепер стільки можливостей!

Далась Вам, пане Сергію, моя пенсія!
Я заробив її в Росії. За те, що я добре навчався в КПІ,  тодішня диктаторська влада запроторила мене на 33 роки аж на Урал клепати ядерний щит великої держави. Починав майстром, а закінчив директором заводу. Дай Бог нинішнім українським заробітчанам заробити в демократичній Росії таку песію, яку я заробив там у свій час. 
А тепер я на рідній ненці Україні насолоджуюсь життям і вважаюсь не останнім танцором та кавалером на Алеї Героїв, коли там виступає "Меридіан".

Мистецтво зближує та примирює. 
Вчора Чепурний та Ступак на концерті в філармонії насолоджувались мистецтвом улюбленця двох диктаторів, Пілсудського та Сталіна, - А. Вертінського. 
Сталін так поважав цього видатного поета, композитора та співака, що удостоїв його державної премії свого імені. 
Що характерно, диктатори добре розумілися не лише на державному будівництві та економіці, а й на мистецтві. При диктаторі Сталіні всі види мистецтва розквітали, а митці цінувалися.
Серед не дуже чисельної елітньої чернігівської інтелігенції мистецтвом Вертінського насолоджувались Атрошенко, спонсор цього концерту, та його друг, колишній ющенковець Асадчев. І сиділи вони на сусідньому зі Ступаком та Чепурнним ряду. 
В мої студентськї 50-ті роки на концерти Вертінського в Києві народ валив як сьогодні на футбол таким валом, що порядок наводила кінна міліція, а платівки його видавалися мільйонними тиражами. А сьогодні таке мистецтво приходиться спонсорувати, а на День Чернігова нам дадуть попсоаий концерт та концерт педораста. 
В 60-ті роки я мав честь танцювати в сочинському ресторані з дочкою Вертінського.

Давно відомо, пане Соломахо, що голодні митці творять шедеври. А ті, що жирують, - втрачають дар Божий.
Не такі його роки, щоби в хандру впадати.

А може воно на краще і для газети і для Вас, пане Василю, особисто. Більше часу матимете для творчої роботи. А словом Ви володієте, та й стиль власний маєте. 
Як співав Висоцький - "не боитесь новизны!"

А які висновки? Життя покращується, чи ні?

А виграє, чи програє Чернігівщина від того, що до нас не їздить Президент?
Якби їздив, то може в чомусь і допоміг би. Ті області, куди він їздить - у виграші в багатьох відношеннях.

Нашим сусідам Бог чи доля дарували морально криштально чистих, без докору і сумніву керівників. Думаю, що Кличко належить до таких, крім того має досвід  чесно, гідно боротся і добиватися успіху.