Я бачив у Хабаровську аналогічний літній "бунт" Амура в 70-ті роки. Він стає каламутним, бо несе з собою багато глини. Коли вода спадає, то залишається суцільне рідке глиняне покриття.
І термін "комедія", і питання Ваші доречні. Добавлю і своє: що то за влада, що не може, чи не хоче, заблокувати банківські картки та рахунки втікача і зробити з нього закордонного бомжа чи утриманця єврейських жіночок? В Росії, до речі, згідно з рекомендаціями ООН щодо боротьби з корупцією, Законом введена кримінальна відповідальність за тримання держслужбовцями коштів за кордоном. Всім можна, а дерслужбовцям - ні. В цьому сенсі Росія до Європи ближче, ніж Україна.
Закликаєте людей єднатися навколо ідеї державності та соборності, а відзначатимите св'ято окремо, ігноруючи державні заходи. Цим Ви роколюєте, а не єднаєте людей. Якби я був Президентом, то заборонив би в цей день виносити на вулиці партійні прапори, піаритися та розколювати людей. Державне свято святкуйте під державними, а не партійними прапорами, і всі разом.
Такий розвиток подій був би для цієї людини дуже вигідним, адже він має два смертні вироки - від СРСР і від РФ. За зраду і здачу своїх товаришів-розвідників. За ним полюють і живе він на Заході підпільно. Цікаво було б дізнатися куди це татари збираються вийти з Росії? Невже знову через Україну на Захід?
За роки незалежності життя в Україні віддалилося від більш-менш європейського в роки перебудови до сьогоднішнього африканського - по більшості показників та рейтингів. Незважаючи на постійні балачки про Європу, Україна впевнено рухається до Африки. В роки перебудови Горбачов, Тетчер та Рейган з Бушем-старшим багато говорили про конвергенцію, тобто про зближення та злиття двох систем, а в результаті зблизилися з Африкою. З підписанням угоди про асоціацію з Європою нічого в українському житті не зміниться. Не змінимся ні ми, пересічні, ні менти, ні судді, ні депутати з урядовцями та чиновниками. Все як є, так і буде надалі. Чи не почати, пане Василю, з малого. Попробуйте змінити ментально-побутовий рівень нашого народу. Командируйте Волощука в Німеччину і нехай він розуззнає і нам розкаже в чому відрізяється повсякденне життя німця і українця - пересічного, мента, вчителя, лікаря. чиновника, депутата, урядовця, президента та прем'єра, пенсіонера та бомжа. Які в них і у нас проблеми, як вони і ми їх розв'язуємо. Чим ми відрізняїмось від них. Скеруйте на це і роботу "Просвіти" Це була б корисна просвітньо-пізнавальна програма, шо могла б змінити ментально-побутовий рівень нашого народу. А зміниться народ, - зміниться все, - і влада і життя наше.
На жаль всі ці акції Росії не лише для рядових громадян та бізнесу, а й для керівництва держави є зненацькими, не передбаченими та не прогнозованими, тому й збитки від них значні, На "Рошені" вже значні скорочення, а до держбюджету значний недобір. Постраждав не лише Порошенко, а й Фірташ та його федерація роботодавців. Чи є в Україні зовнішня розвідка, щоб керівництво держави заздалегідь мало інформацію про наміри Росії і бути готовими до таких її кроків та якось заздалегідь реагувати , згладжувати наслідки, а то й уникати їх?
А чи знає депутат Марцінків, що не менше 53 останків учасників того бою лежать під Крутами і ждуть перепожовання? А чи знає депутат Марцінків, що пам'ятник Героям Крут, при всій моїй глибокій повазі до його талановитих авторів, створено за хибною "студентською" версією того бою? Адже головною бойовою силою того бою були не менше 5 сотень курсантів під командою бойового капітана Гончаренка, причому значна частина з них напередодні брала участь у бою з мурав'йовцями під Бахмачем, тобто, мала бойовий досвід. А сотня (116 осіб, включаючи медсестер) допоміжного, а саме так він і називався, студентського куреня під командою студента-сотника Омельченка відігравала в тому бою допоміжну роль. Пам'ятник Героям бою під Крутами у вигляді червоної колони київського університету односторонній, він увічнює лише студентів. Тепер що, курсантам та гімназистам треба свої окремі пам'ятники ставити? Подаю ідею реконструкції - колону університету замінити на трьохгранну стеллу з барельєфами курсанта, студента та гімназиста внизу її. Головною зброєю в тому руеопашному бою був трьохгранний багнет гвинтівки.
Давно пора. Але при методі консенсусу робота такого суду не буде ефективною. Рішення мають прийматися простою більшістю. А читачі розберуться хто є хто.
Маю два томи Носовського та Фоменка "Правильно ли мы понимаемо историю", где сообщается о фальсификации российской истории по указанию Петра I, о том, что "Повесть временных лет", "Слово о полку Игореве", другие древние документы - подделки, а Нестора-летописца вообще на этом свете не было, его тоже придумал Петр I. Ніхто ж цьому не вірить, достовірність літописів та "Слова" підтведжена радіовуглецевим методом. Щодо війни. Нещодавно, в очікуванні суду після закінчення недоторканості, Саакашвілі публічно в Інтернеті покаявся за провокацію Росії на війну з Грузією. Не попадалось Вам? Через пів року все стане ясно. Саакашвілі судитиме грузинський суд, а Ющенка викличуть як свідка. А Ви не звернули увагу на те, який лагідний та ввічливий відносно Росії стиль нинішньої заяви МЗС Грузії? Росія навчила Грузію як з нею розмовляти.
Літописні терміни поляни , древляни , сіверяни не міфічні, а вживані в ті часи, коли писались літописи. Мої пращури поляни, що проживали на території нинішніх київської, черкаської та полтавської областей, ще в 12 столітті, згідно з тими ж літописами, назвали себе українцями, а територію, на котрій проживали, Україною. А Ваші пращури, як Ви правильно написали, ще аж в 17 столітті називали себе сіверянами, а територію, де проживали, - Сіверщиною. Ця назва збереглася аж до сьогодні і ніяка вона не міфічна. Ви і газету, слідуючи своєму етнічному духу так назвали.
Теоретично - так. А в житті спостерігаємо свободу особи без обмежень аж до маразму та дикунства. І ніякої поваги, ні навіть елементарної ввічливості, ні до людини, ні до держави.
Послужити Батьківщині знаннями то досвідом, здобутими в Росії, мені завадила не Україна, а дрібні за духом та намірами ділки, що нею заволоділи. Україну я не ганьблю, я з гіркотою спостерігаю, що моя Батьківщина, маючи такі величезні стартові можливості та потенціал, не стала самодостатньою, тобто справді незалежньою та гордою, живе в борг, на волоску від чергового дефолту, а в соціально-економічному сенсі все більше відстає від тієї ж Росії і навіть Білорусі та скотилася на африканський рівень. Сьогодні і росіяни і білоруси дивляться на нас зверхньо, а то й посиіюються.
Пане Василю, я - нащадок полян, що створили державу Русь, котра сьогодні називаєься Україна. Свій родовід я дослідив до 1780року. Всі мої предки жили на берегах Росі. А Ви - нащадок древлян, котрих мої предки включили до Русі вже за часів Ярослава Мудрого. У нас з Вами різне етнічне походження. Ви такий же українець як, скажімо, гуцул чи татарин.
Пані Грішило вводить людей в оману, - найкращий, найшвидший та найкорисніший спосіб заготовити сливу на зиму це її заморожування в морозильці чи морозильнику порціями. При цьому зберігаються всі корисні якості сливи. Задимлений чорнослив - канцероген. А компот - це консервування води. Наші бабці не мали морозильників, тому й варили на зиму варення, компоти та в'ялили сливу в димі. А зимою з розмороженої порції сливи роби що хочеш - компот чи варення, чи їж свіжою.
На той час Польща і Україна були окуповані німцями. Замість того, щоб об'єднатися і боротися проти спільного смертельного ворога українці та поляки почали нащити друг друга. Чи є достовірні дані, хто перший почав різню: УПА ми чи АК?
Ото ж вони такі західні цінності та свободи. А народ думає, що так і треба, тому й не зреагував і не розірвав на куски представників західної культури та західного мистецтва. Це був тест на нашу патріотичність та їхню західну людяність.
Війну розпочала Грузія при підтримці Ющенка (України) і отримала відповідь. Якби світ не втрутився, то Росія захопила б і Тбілісі. А ще й Україні могло дістатися за підтримку Грузії зброєю. Не треба провокувати сильнішого.
Незалежність з неба звалилась. Тому й не знають що з нею робити, як святкувати та з ким поділитися - з ТС, чи з ЄС. Та по чиїм законам чи вказівкам жити.
0
