Схоже, що влада розуміє нахабство наших водятлів та шкідливість їх вонючих бляшанок з гайками і вводить все нові і нові обмеження, штрафи, податки і всілякі збори. Постійно зростає ціна палива та вводяться проти водятлів і їх бляшанок все нові види здирництва. Справа йде до того, що з часом вонюча та шкідлива бляшанка з гайками перетвориться з засобу пересування в предмет недоступної розкоші. І це правильно. Але процес цей надто вже повільний. Чи не пора, пане Василю, "Просвіті" та громадськості підняти суспільство проти головних вбивць людей та головних забруднювачів природи?
Одним із таких заходів було б введення плати за паркування бляшанок з гайками на прибудинкових територіях. Для міської казни це дало б значно більше, ніж пікетування пустого казначейства. Заходів проти нахабних водятлів та їх бляшанок можна набрати скільки завгодно, було б бажання боротися з ними, як зі шкідниками.

Після зачистки азербайджанських та середньоазійських нелегалів  Росія введе з цими державами та з Грузією візовий режим. Якщо зачищені з Росії азербайджанці та середньоазійці переберуться у відкриту зі всіх сторін Україну і створять "бірюльови" у нас, Росія введе візовий режим і з нами. Такі плани в Росії вже озвучені.

Ці музиканти припинили столітню традицію безкоштовної гри духових оркестрів в місцях масового відпочинку людей.
В Чернігові грали рідко і лише за гроші. Таких в народі називають лабухами. 
Чернігівці вже забули, як це добре, коли:
"В городском саду играет духовой оркестр,
На скамейке, где сидишь ты, нет свободных мест". 
Так що, туди їм і дорога - в забуття та безробіття!

Добру школу Ви пройшли, пане Васию, - пригадується більшовицьке: "Родина в опасности!"
А в чому причина такої скупості пані Людмили? Чи всохли джерела її доходів, чи розтринькала виділені на рік кошти, чи це результат піарного планування і область жила не по доходам?

Те, що ми маємо сьогодні, започаткував Генеральний секретар ЦК КПРС Горбачов. СРСР перебудували комуністи. 
Минулого не повернете, що з воза впало, те пропало. Де взяти кошти для націоналізації стратегічних галузей? Адже лозунг "грабуй награбоване!" сьогодні не пройде. Та й навіщо це робити, - щоби знову все закінчилося перебудовою та новим Горбачовим? Те, що відійшло в минуле, вже ніколи не повернеться.
Треба думати не про повернення назад, а про те, як жити далі.
В багатій Німеччині пенсійний вік і для чоловіків і для жінок - 67 років! 
Якщо в Україні повернути пенсійний вік, то на одного працюючого буде 4 пенсіонери та ще по стільки ж школярів, студентів та мамок з дітьми. Тоді наше життя стане багатшим? Ви цього добиваєтеся?

Окрім непрофесійності, більшості українців притаманні багато всяких"не...", що робить нашу націю в цілому не надто привабливою і бідною. 
Чому б "Просвіті" не взятися за викорінення негативних рис українського менталітету і наблизити наш народ до розвинутих, просвічених і багатих народів?

Доступ на конференцію вільний, чи за запрошеннями?

Для молодих та працюючих - все більш-менш зрозуміло. 
1. А що можете порадити, окрім депозитних вкладів в банках, сьогоднішнім пенсіонерам?
2. Де в Чернігові знаходиться "ПЗУ Україна"?

А газета, між тим, стала кращою!

А які практичні справи та заходи плануються втілити, щоби Чернігів став дружнім до людей?

Про все це треба було думати до того, як переходили від планової економіки до ринкової.  Плюхнулись в ринок, як "кур во щи", а тепер потилиці чешемо, методом тика пізнаючи, що таке ринок і з чим його їдять. 
При плановій економіці Чернігівщина поставляла картоплю аж на Урал і це було вигідно та прибутково, бо ставку робили не на одноосібних дядька чи тітку з лопатою, що вирощують не товарну пересортицю, а на крупнотоварного механізованого виробника, собівартість картоплі в якого була мізерною. 
Може надієтесь, що з підписанням угоди про вільну торгівлю Європа купить дядькову вироджену пересортицю? Та вони поросятам своїм її не дадуть, а нам привезуть свою, європейську. І що тоді робитиме одноосібний наш дядько зі своєю картоплею? 
Плюхнулись в ринок, а тепер плюхаємся в Європу, особливо не задумуючись як це зробити з розумом. І чи доросли ми до Європи, чи зможемо своїми товарами конкурувати з нею на рівних? Чи потрібні Європі наші товари? Чи не задавить вона нас своїми товарами?

В Ізраїлі не було і немає такого етнічного, конфесійного та ідеологічного різномаїття, як в Україні. Євреї за свою державу дійсно боролися і будували свою державу з нуля. А нам незалежність та самостійність звалилася зверху на вже фактично готову державу. 
Замість того, щоб зробити люстрацію, провести чистку і перебудувати тоталітарну УРСР на принципово іншу, демократичну, ви привели до влади секретаря ЦК КПУ з ідеології,  головного в Україні пропагандиста комунізму та тоталітаризму і отримали державу гібридну. І сьогодні ця людина нам ще й Конституцію пише.

Українкість Василя Федоровича обмежена невеликим колом громадян України, що носять шаровари та вишиванки, і минулим.
В.Ф. не враховує ні етнічної, ні конфесійної, ні політичної різноманітності людей, що живуть в Україні, ні атомізацію народу, ні нівелюючу різномаїття глобалізацію.
Пошуки чогось корисного в минулому, намагання повернути дещо з минулого в сьогодення свідчить про нерозуміння ходу історії та розвитку цивілізації. Те, що відійшло в небуття, вже ніколи не повернеться. Минуле має лише пізнавальне, освітнє значення, якби там було щось варте і потрібне сьогодні, воно б вижило і збереглося.

Українкість Василя Федоровича обмежена невеликим колом громадян України, що носять шаровари та вишиванки, і минулим. 
В.Ф. не враховує ні етнічної, ні конфесійної, ні політичної різноманітності  людей, що живуть в Україні, ні атомізацію народу, ні нівелюючу різномаїття глобалізацію. 
Пошуки чогось корисного в минулому, намагання повернути дещо з минулого в сьогодення свідчить про нерозуміння ходу історії та розвитку цивілізації. Те, що відійшло в небуття,  вже ніколи не повернеться. Минуле має лише пізнавальне, освітнє значення, якби там було щось варте і потрібне сьогодні, воно б вижило і збереглося.

Спіткає. 
Блискучий колись футболіст виявився пересічним тренером-середнячком і опустив блискучу колись команду на свій середнячковий сірий тренерський рівень.
Звичайно ж, спонсори та інвестори "Динамо" цього не потерплять. 
Політичні вибрики та заскоки Блохіна тут ні при чому.
Хисту тренерського в нього немає.

Вітаю однокашника! Я, правда, навчався в КПІ раніше Вас років так на 25.
Вам з Чепурним співчуваю. Але ж Ви з ним творчі люди, ще здатні цілеспрямовано напружено працювати, - насмільтесь і дерзніть і Ви ствердитесь у житті, - тепер стільки можливостей!

Далась Вам, пане Сергію, моя пенсія!
Я заробив її в Росії. За те, що я добре навчався в КПІ,  тодішня диктаторська влада запроторила мене на 33 роки аж на Урал клепати ядерний щит великої держави. Починав майстром, а закінчив директором заводу. Дай Бог нинішнім українським заробітчанам заробити в демократичній Росії таку песію, яку я заробив там у свій час. 
А тепер я на рідній ненці Україні насолоджуюсь життям і вважаюсь не останнім танцором та кавалером на Алеї Героїв, коли там виступає "Меридіан".

Мистецтво зближує та примирює. 
Вчора Чепурний та Ступак на концерті в філармонії насолоджувались мистецтвом улюбленця двох диктаторів, Пілсудського та Сталіна, - А. Вертінського. 
Сталін так поважав цього видатного поета, композитора та співака, що удостоїв його державної премії свого імені. 
Що характерно, диктатори добре розумілися не лише на державному будівництві та економіці, а й на мистецтві. При диктаторі Сталіні всі види мистецтва розквітали, а митці цінувалися.
Серед не дуже чисельної елітньої чернігівської інтелігенції мистецтвом Вертінського насолоджувались Атрошенко, спонсор цього концерту, та його друг, колишній ющенковець Асадчев. І сиділи вони на сусідньому зі Ступаком та Чепурнним ряду. 
В мої студентськї 50-ті роки на концерти Вертінського в Києві народ валив як сьогодні на футбол таким валом, що порядок наводила кінна міліція, а платівки його видавалися мільйонними тиражами. А сьогодні таке мистецтво приходиться спонсорувати, а на День Чернігова нам дадуть попсоаий концерт та концерт педораста. 
В 60-ті роки я мав честь танцювати в сочинському ресторані з дочкою Вертінського.

Давно відомо, пане Соломахо, що голодні митці творять шедеври. А ті, що жирують, - втрачають дар Божий.
Не такі його роки, щоби в хандру впадати.

А може воно на краще і для газети і для Вас, пане Василю, особисто. Більше часу матимете для творчої роботи. А словом Ви володієте, та й стиль власний маєте. 
Як співав Висоцький - "не боитесь новизны!"

А які висновки? Життя покращується, чи ні?

А виграє, чи програє Чернігівщина від того, що до нас не їздить Президент?
Якби їздив, то може в чомусь і допоміг би. Ті області, куди він їздить - у виграші в багатьох відношеннях.

Нашим сусідам Бог чи доля дарували морально криштально чистих, без докору і сумніву керівників. Думаю, що Кличко належить до таких, крім того має досвід  чесно, гідно боротся і добиватися успіху.

А чи були альтернативи - і кадрові (Мовчану), і тому стану, що склався в "Просвіті"? 
Чому фінансові порушення не мають логічного завершення - у суді?

Може колись і навчимося жити чесно, по законам, правилам та совісті.

Тримайтесь, пане Василю!
Вороги дістали, але ж друзі не зрадили. 
Поясніть загалу, що відбувається.

Великий ідеаліст-утопіст цей карпатський мудрець.
Деякі інші мудреці вважають, що саме людина знищить життя на землі. 
Яскравим прикладом того, що процес пішов, є головний символ України - Дніпро.

В кінці року побачимо - бреше, чи ні.

Якщо твердження про те, що спорт - це життя, то Кличко успішно пройшов і вже закінчує найжорсткішу його школу. Перед Путіним улесливо хіхікати Кличко не буде. 
Путін, правда, окрім школи самбо, пройшов успішно ще одну непогану для політика школу - школу КГБ.

А централізація не заперечує і не відкидає ні ротацію керівництва, ні паритетність в управлінні, ні партнерство та різноманітність організаційно-правових форм діяльності.  Все це має бути записано в Статуті. 
Зате централізація забезпечить єдність дій та відповідальність як керівних так і нижніх ланок організації за діяльність, чи бездіяльність.