|
Великий і магутній сіверянський язик
|
|
| Спудей | Дата: П'ятниця, 02-Трав-08, 14:36 | Повідомлення # 1 |
Група: Читач
Повідомлень: 144
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
| Тема пра Чернігавську землю, шо кались звалась Сіверськаю. Пра нашу руодну мову, пра історію нашаї землі, і пра то, як це все зберагти.
Спудей
|
| |
| |
| Спудей | Дата: П'ятниця, 02-Трав-08, 14:37 | Повідомлення # 2 |
|
Група: Читач
Повідомлень: 144
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
| Жив чоловіек із жуонкаю і було у їх три карови. А жуонка була так трошки наче неповного ума. Мо яна була і полного, ну юн усе єї щитав неповного ума.
І каже: „ну знаєш шо, жуонка, ти паведеш на базар карови. Папродаєш.”
Ана каже: „Ну добре, а скуолькі миніе ж за карови прасіть?”.
А чалавіек каже: „Будеш прасіть па двіесті залатих.”
„Ну добре” – каже жуонка, -„паведу”.
Павела. Да тих каров приступилися купци, яна вже стала прасіть, не па двіесті залатих, а па триста. І юй купци найшлися, далі. Двіе карови забралі, а адну назад аддалі, і без грошей. І сказалі: „Веді, це карова буде в залог, кали придеш за цею короваю і тади аддадім гроши.”
Прийшла яна дадому і карову цю ж привела. А чалавіек питає:
– Де ж карови двіе?
А жуонка яму:
– Ти миніе расказавав, шо вазьмі па двіесті залатих, а я узяла аж па триста залатих.
– У, дак добре жонушка, харашо, а де ж ти гроши діела?
– Дак, єни меніе грошей не далі, а де ж сказалі, шо карова в залог, па карову придуть тади і гроши аддадуть.
– Е-е-е, дурная, ти, дурная. Шо меніе рабить, ти дурная жуонка. Я пайду шукать разумнєйшу, як найду я разумнєйшу жуонку, то значить я тебе брошу.
І пашов. Іде й іде, і зайшов на раздарожже, став і стаїть. Аж їеде баба і веде каня в руках, і везе салому. А юон єїе питає: „Куда ти їедеш?”
– Дадому, везу салому, а ти чого, дядька, тут стаїш?
– А я із неба впав.
– Мо на туом свіетє був?
– Був
– Дак, ти там не бачив мого Юри?
– Бачив
– Дак, а шо юн там робить?
– Юн там аборвани, абшарпани, і нема в його ні грошей, нічого.
– Ой, дак хадімте ж да мене дадому, дак я вам грошей дам.
Ну от яни приїехалі дадому, єна да себе привела, найшла гроши, дала йому гроши, юн і пахав з грашима. А син є їє дадому приходить, дак єна: „Ой, синочак, був же с того свіету тут дядька. Дак я єму грошей батьку передала”. „- І багата?”. „–Да багата передала. Дак юн казав аборвани, абшарпани. Дак хатя нехай адінеться”. „–Ой матка, ти дурная, тож юн тебе обдурив!”.
Каня випрег і сів верхи на Аня і здаганять цього. Їеде, їеде, а той дядька, шо з грошима, взяв і притулився да верби, да і стаїть. А той уже ж пад’єжджає да єго да каже: „Ви дядька тут не бачилі, гроши дядька нюос? І куди юн пашов із тими грашима?” „–Да чаму? Я бачив. Да ти його не здагоніш, ти дай меніе каня, а ти пастуой тут пад вербою. А то вербу сюю як я пущу, дак світ праваліться. Дак ти сюю вербу пажапрі плечом да пастуой, а дай верхи на тваюм каніе панду да дядька тога здаганю.”
Да як паїехав, так туолькі і бачив. Пріїехав дадому, да сваєй жуонки і привюоз гроши і каже: „Не адна ти жонушка дурная, а много вас таких є, давай тепер жить, у нас є кухонь і гроши.”
А той син пришов дадому піешки і каже: „Матка, не туольки ти дурная, а і я дурни.” Записано в с. Брусилов, Чернігівського району. 1970 р.
Говори української мови. Київ, „Наукова думка”, 1977 р.
Дадав Сашко Бобко
Спудей
|
| |
| |
| Спудей | Дата: П'ятниця, 02-Трав-08, 15:42 | Повідомлення # 3 |
|
Група: Читач
Повідомлень: 144
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
| Часто можна почути про суржик, що псує нашу мову, про її засміченість, але перепрошую! Дуже часто за суржик сприймаються ті слова, що протягом тисячоліть використовують у наших сіверянських селах. Наш народ живе на цій землі тисячі років, ніхто сюди масово не заселявся. Тож слова, що збереглися в селах, не тільки мають право на існування, а навіть більше того — мають стати повноцінними експонатами живого лінгвістичного музею, адже ми їх можемо втратити. Те село, що існувало багато тисячоліть, за останні десятиліття почало зникати, ще трохи — і разом з ним зникне й та сіверянська мова, що не стала четвертою східнослов’янською. Свого часу Микола Костомаров доводив, що на основі сіверянських та інших племен цілком міг би виникнути й четвертий східно-слов’янський народ. Це ж підтверджує і той факт, що існувала у 20 — 30-ті рр. ХХ ст. окрема Чернігівська православна церква з центром у Седневі, де богослужіння здійснювалося чернігівською (поліською) говіркою, нею ж друкувалися богослужбові та художні книги. Тож і не дивно, що літературна українська мова, яку викладають у школі, чужа селянам, як і російська. Але дамо слово науковцям. „Українські діалектологи поліським називають північне наріччя у системі діалектів сучасної української мови. Це широка смуга говорів північної частини території України. Поліське наріччя протиставляється південним наріччям рядом особливостей. З фонетичних особливостей найяскравішими є вимова дифтонгів вузьких голосних /e/, /o/ (як-от у словах: діед, ліес, сіено, вуол, куонь, піеч, шуостка чи дeд, лeс, сeно, вoл, кoнь, пeчка, шoстка). У ненаголошеній позиції їм відповідають звичайні голосні /е/, /і/ та /о/, що також є особливістю цих говорів. До характерних особливостей поліських говорів належить також наявність тільки твердого приголосного /ц/, а також дзвінких приголосних у кінці слів і в позиції перед глухими приголосними (дуб, город, мороз, сторож). Розуміючи складність ситуації, ось вже два місяці я почав збирати по селах словечки та прислів’я, які використовуються в певному селі чи районі. Пропоную їх вашій увазі
Спудей
|
| |
| |
| Stanislav | Дата: Понеділок, 05-Трав-08, 20:21 | Повідомлення # 4 |
|
Група: Видалені
| Можливо тому, що мої дід і баба жили на Чернігівщині я абсолютно нормально ставлюся до суржика. Щоправда я не спостерігав у них такого білоруського ухилу, як навів автор цього топіку. Натомність у них були чудові слова, як "пучки" - пальці, проскакувало "мнясо" замість мясо. Можливо те, про що говорить автор стосується кордону з Білоруссю, але у Коропському районі я не спостерігав білоруської мелодики.
|
| |
| |
| Вірний | Дата: Вівторок, 06-Трав-08, 08:46 | Повідомлення # 5 |
|
Група: Читач
Повідомлень: 13
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| "Пучки" у значенні "пальці" є притаманним і українській літературній мові. Спосилаюся на Російсько-український словник http://www.r2u.org.ua/ "сже́чь себе пальцы – попекти́ собі́ па́льці (пу́чки)", "Смотреть сквозь пальцы – дивитись на що крізь пучки, пальці".
Вірний зі Стародубщини
|
| |
| |
| VasiliY1 | Дата: Середа, 07-Лис-18, 11:44 | Повідомлення # 6 |
Група: Читач
Повідомлень: 17
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| Все, буду с колегами так говорить 
|
| |
| |
| ВасиЛисаСа | Дата: Вівторок, 12-Трав-20, 13:45 | Повідомлення # 7 |
Група: Читач
Повідомлень: 7
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| Точно-точно! У меня у бабушки в селе так и говорили - кунь, вуоз, вузьмеш) Это постоянно на слуху такой суржик
|
| |
| |
| SvitLanka | Дата: П'ятниця, 15-Трав-20, 16:10 | Повідомлення # 8 |
Група: Читач
Повідомлень: 6
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| Се́верщина — историческая область в VIII—XVII веках. Располагалась на северо-востоке современной Украины, на юго-востоке современной Белоруссии и на юго-западе современной России. Название получила по основному славянскому племени, населявшему данную территорию, — северянам.
|
| |
| |
| Stivia | Дата: Четвер, 11-Бер-21, 15:15 | Повідомлення # 9 |
Група: Читач
Повідомлень: 11
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| В истории столько интересного!
|
| |
| |
| Alik80 | Дата: Понеділок, 22-Бер-21, 20:57 | Повідомлення # 10 |
Група: Читач
Повідомлень: 154
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| Сохранить не всегда получаеться, все меняеться и язык тоже, сколько уже мертвых языков....
|
| |
| |
| Tor | Дата: Неділя, 30-Січ-22, 15:44 | Повідомлення # 11 |
Група: Читач
Повідомлень: 4
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| Однозначно в интернете запчасти покупать выгоднее и удобнее, особенно с доставкой на дом. Я всегда заказываю запчасти карраро на этом сайте https://jcb-parts.com.ua/g94384701-zapchasti-carraro. Советую вам этот магазин, если вы ищите хороший сервис и качественный товар.
|
| |
| |
