Майже 20 громадських організацій, причетних до аграрної сфери, проголосили на своєму зібранні в Києві створення Вcеукраїнського Комітету захисту рідної землі. Безпосередньою причиною названо намір влади запровадити в Україні ринок землі, тобто почати вже з 1 січня продаж земель сільськогосподарського призначення, основного масиву земель держави і найбільшого її природного багатства. Це питання давно вже вийшло за рамки чисто економічного, адже йдеться, переконані засновники Комітету, взагалі про подальшу долю українського села, про загрозу нації і державі.
Серед найбільш потужних організацій, що утворили Комітет, — Асоціація фермерів та приватних землевласників України і Союз учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.
Щодо загроз дикого ринку землі, то це непідготовленість нашого законодавства (треба ухвалити ще не менше десятка законів), сумний приклад дикої приватизації, рейдерське розтягування земельних угідь ще до ринку.
Ось як коментує ситуацію відомий громадський діяч , голова Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван ТОМИЧ, якого було обрано головою Ради Комітету:
—Ми маємо болючий, дуже негативний наслідок великої приватизації у промисловості. Як підсумок, власність, набута багатьма поколіннями, сконцентрована за безцінь в руки олігархів, українських і неукраїнських. Ці питання можна ще якось урегульовувати різними заходами, правовими нормами. А питання продажу землі — його вже неможливо буде врегульовувати жодним чином. Це один раз на тисячоліття можна продати українську землю, і повернення її може бути тільки через революцію. Тому є не просто побоювання, а цілком сьогодні зрозуміле нав’язування сценарію великої приватизації промисловості, який буде перенесений під копірку на землю. Але порівнювати ці речі не можна. Підприємство можна побудувати, купити, в крайньому разі його можна повернути в державну власність. Що ж стосується землі, а вона в цій дикій приватизації буде продана не тільки українцям, то тут — загроза для української нації і держави. Проект закону про ринок землі чітко підкреслює дикий, цинічний розпродаж землі.
—Альтернатива давня в нашій історії. Це коли формувався понад 100 літ тому справжній господар селянин на теренах України, який возвеличив її хліборобську славу. Україна славилася не тільки зерном, а й тваринницькою продукцією. Такі можливості однозначно є й сьогодні. Але в ім`я відродження сьогодні оцього селянина, куркуля-господаря й повинна будуватися державна політика. В тому числі і земельна: можливість бути власником, господарем землі саме селянинові, який живе і працює на цій землі, а не тим, хто далеко за межами України і має чіткі плани заволодіти її чорноземами.
В нашому Маніфесті — підтримка місцевих громад на селі. На жаль, вони сьогодні не мають великого впливу на земельні питання. А закон про ринок земля взагалі ставить оті 28 тисяч сільських громад на межу зникнення з мапи України. Не передбачено не лише якоїсь ролі громад щодо землі, а й будь-якого шансу на розвиток сільської місцевості. Ми ж пропонуємо на основі підтримки селянина-господаря створення робочих місць на селі, структури переробки сільгосппродукції, наповнення місцевих бюджетів для соціально-економічного розвитку сіл.
Ще до впровадження ринку у нас багато земель розтягли фактично, під виглядом різних оренд. Тому наш Комітет чітко і ясно ставить питання — зараз не говорити про ринок землі, а зробити крок для прозорості ситуації у сфері земельних відносин. Таким кроком є інвентаризація земель та інвентаризація надр України. Це перше для врегулювання цілого клубка земельних проблем. Час нарешті розібратися, кому, де, що належить, за яких умов придбано? Там не те що туман, там суцільний кримінал. Поки не розберемося, який ринок!
Петро АНТОНЕНКО
Більше читайте в газеті "Сіверщина" за 8 вересня
