Сергій Горонович, головний еколог Чернігівщини, підозрюється у перевищенні влади та службових повноважень (оновлено)

Про застосування статті 365 Кримінального кодексу України більшість українців довідалася лише після того, як 11 жовтня 2011 року Печерський районний суд визнав Юлію Тимошенко винною у перевищенні влади та службових повноважень і засудив її до семи років в'язниці.
Щодо притягнення до відповідальності за цією статтею чиновників нижчого рангу — широкому загалу практично нічого невідомо. Тому дехто може позбутися неугодних підлеглих шляхом грубого порушення та ігнорування не тільки їх конституційних прав, трудового законодавства, а й рішення судів.

А почалася ця історія ще у жовтні 2010 року, коли начальник Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області Сергій Горонович ініціював «реорганізацію» Держуправління. Оскільки в установі при «реорганізації» не змінювалася ні штатна кількість працівників, ні вводилися нові напрямки роботи, є всі підстави вважати, що її основною метою було — позбутися неугодних працівників, зокрема дипломованого, одного з небагатьох у Держуправлінні, спеціаліста-еколога Людмили Івашко (на фото), яка працювала заступником начальника управління ще з 2000 року. Остання була відома громадськості своєю відкритістю і небайдужістю до вирішення екологічних проблем.
Новопризначеного начальника, мабуть, бентежило те, що вона була публічною особою, мала авторитет серед екологічної громадськості області як кваліфікований консультант з питань захисту довкілля, зокрема шляхів збереження урочища Ялівщина, річки Стрижень, зелених насаджень тощо. За відсутності компромату на підлеглу, яку не можна було залякати і схилити до звільнення «за власним бажанням», С. Горонович пішов саме шляхом звільнення її через скорочення (найбільш компетентного спеціаліста?!).

9 березня 2011 року за наказами Міністерства екології та природних ресурсів України і Держуправління вона була звільнена «у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці». При цьому їй навіть не було виплачено в день звільнення всіх сум, що належать звільненому працівникові відповідно до статей 47, 116 КЗпП України.

Чернігівський окружний адміністративний суд повністю підтримав «реорганізатора». Однак Київський апеляційний адміністративний суд від 24 листопада 2011 року визнав протиправними та скасував накази про звільнення Л. Івашко.

Крім поновлення її на роботі, суд зобов'язав Держуправління виплатити Людмилі Івашко середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 березня 2011 року по день ухвалення рішення — 24 листопада 2011 року та стягнув з нього моральну шкоду в сумі 1000 грн.

При цьому з'ясувалося, що наказ Міністерства екології та природних ресурсів про звільнення Л. Івашко від 28 січня 2011року був підписаний народним депутатом і за сумісництвом міністром Миколою Злочевським, який не був головою комісії з проведення реорганізації Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Отже, цей наказ був завідомо протиправним і не підлягав виконанню.



Однак Сергій Горонович не тільки його виконав, а й підписав наказ Держуправління про звільнення Л. Івашко, не маючи на це права відповідно до своїх посадових обов'язків. Окрім того, при звільненні здійснив ще низку інших грубих порушень трудового законодавства, на підставі яких суд і задовольнив позов Людмили Івашко.
2 липня 2013 року Вищий адміністративний суд України залишив без задоволення касаційні скарги Міністерства екології та природних ресурсів України та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області.

Цікаво процитувати мало не основний аргумент касаційної скарги Держуправління на рішення суду, який відновив Л. Івашко на роботі:
«Вважаємо, що апеляційною інстанцією було наведено негативний прецедент. В останні роки тотожні зміни проходили в усіх органах державної влади загального та регіонального рівня. Аналогічні ситуації мали місце, але адміністративні суди не задовольняли позовні вимоги».

Не дивно, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі за позовом Людмили Івашко до цих структур про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування їй моральної шкоди залишена ним без змін як така, що однозначно справедлива і скасуванню не підлягає.
Цим самим судова гілка влади остаточно визнала незаконність дій начальника Держуправління Сергія Гороновича при звільненні Л. Івашко.



Крім шкоди, завданої незаконними діями С. Гороновича правам та інтересам Л. Івашко, було завдано також істотної шкоди і державним інтересам.
Зокрема, виконавчою службою у примусовому порядку з Держуправління на оплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу було стягнуто 24 84835 грн. і 1000 грн. моральної шкоди (з державного бюджету, а не з кишені пана Гороновича!).
Ще 1483,20 грн. з Держуправління стягнуто на виконання рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова за позовом Л. Івашко за час затримки виплати заробітної плати та всіх інших сум при її звільненні.
Крім того, 15 січня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд за позовом Чернігівського центру зайнятості ухвалив рішення про стягнення з Держуправління у зв'язку з поновленням на роботі Л. Івашко виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у сумі 29 775,81 грн.

Звісно, дослідити факти і визнати провину С. Гороновича у перевищенні влади та службових повноважень під час незаконного звільнення Людмили Івашко за ознаками діяння, передбаченого ч. 1 ст. 365 ККУ, може тільки слідство і суд.

Чи можливо це у державі, яку міжнародне співтовариство звинувачує у застосуванні вибіркового правосуддя?

Час покаже. Адже, за інформацією заступника прокурора міста Чернігова Тетяни Кашпор, 1 березня 2013 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано заяву про кримінальне правопорушення щодо незаконного звільнення з роботи Івашко Л.Г. за № 42013260010000112.
Однак це не завадило С. Гороновичу після ліквідації 18 травня 2013 року Держуправління отримати посаду директора Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА, а Л. Івашко так і залишається безробітною.

14 січня 2013 року Л. Івашко, на тих же самих підставах, була вдруге незаконно звільнена з посади заступника начальника Держуправління.
Цього разу незаконність звільнення визнав навіть суд першої інстанції, який оцінив моральну шкоду, завдану потерпілій, у 3000 грн.

Безумовно, подібний «негативний прецедент» міг статися лише з професійним, сумлінним і чесним працівником, який наважився в судовому порядку захищати свої права.




Довідка «Сіверщини»

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
ч.1 стаття 365

Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, -

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян



УХВАЛА
Вищого адміністративного суду України на касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області