Доля унікального урочища в самому серці Чернігова вже багато років не дає спокою владі міста, громадським діячам та екологам. Але бентежить різних людей по-різному: хтось хвилюється за збереження зелених насаджень, а хтось — за прибутки, які можна отримати від цієї місцини.

Вся суть у статусі, який отримає Ялівщина, — запевняють чернігівські екологи. Якщо йому нададуть статус регіонального ландшафтного парку, то там буде заборонене будь-яке будівництво.

Заборона будь-якої діяльності, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього середовища та зниження рекреаційної цінності території природного парку, передбачається Законом України «Про природний заповідний фонд України». Але статусу регіонального ландшафтного парку урочище поки що не отримало, тому депутати сміливо ставлять на голосування питання про виділення земельних ділянок. Міська влада веде свою гру.

Історія питання

У 2005 році громадська рада при Держуправлінні екології та природних ресурсів у Чернігівській області визначила, що найбільш раціональним шляхом збереження «Ялівщини» є надання їй заповідного статусу у форматі регіонального ландшафтного парку. З лютого 2007 року відповідне клопотання було надіслано на адресу начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, головам Чернігівської обласної та міської рад, Чернігівської ОДА.

Чернігівський міський голова Олександр Соколов нібито підтримав створення регіонального ландшафтного парку «Ялівщина». «Ми тільки «за» таке вирішення проблем Ялівщини, ОДНАК все має бути в рамках правового поля», — цитує мера сайт «Події і коментарі». Насправді ж міська влада лобіює проект часткової забудови Ялівщини: котеджами, будинками, трасою, ресторанами, пляжами, пірсами, готелями…

Пил в очі

Чернігівська влада буде втілювати так званий проект «Детальний план території. Функціонально-планувальна організація лісопарку «Ялівщина». Краще ознайомитися з цим проектом можна на сайті міської ради. Як бачите, в назві зовсім немає словосполучення «регіональний ландшафтний парк». М’яко обійшовши такий незручний статус, міська влада планує наступне.

Пропонується на базі існуючого лісопарку (250 га) організувати парк загальноміського значення «Ялівщина» площею 150 га. Передбачається, ніби на території парку можливе одночасне максимальне перебування 15 тисяч відвідувачів. Через усю Ялівщину планується прокласти широку асфальтну дорогу, розробити систему пішохідних доріжок.

Запланували і зону відпочинку навколо водосховищ р. Стрижень, що містить набережні, комплекс із готельними приміщеннями, рестораном, дитячим містечком, пляжі, спортивні та ігрові майданчики, пірси для прогулянкових човнів і катамаранів, підприємства громадського харчування.
Планується створення фізкультурно-оздоровчого центру: розміщення спортзалів загального користування, критого басейну, тенісних кортів, солярію тощо.

Елітне житло також має з’явитися на березі Стрижня. «Зона житлової забудови. У межі цієї зони входять території багато- та малоповерхової багатоквартирної забудови, а також одноквартирної — садибної та блокованої. Обсяг нового багатоквартирного житлового будівництва становитиме орієнтовно 48,5 тисяч кв. м загальної площі (685 квартир)».

«Крім усього, є ще одна цікава норма, записана в проекті: «…На перспективу ділянки садівничих товариств можуть поступово переводитися у категорію садибної житлової забудови». Фактично це означає, що на території так званих садівничих товариств (а це 11 га) з’явиться ще одне елітне котеджне містечко на зразок, як сьогодні на території табору «Супутник», — пише сайт «Події і коментарі».

Погана цукерка в хорошій обгортці
Саме так оцінюють проект парку відпочинку громадські організації, які вболівають за збереження Ялівщини. Засуджують цей проект і екологи.

Заступник начальника обласного управління охорони навколишнього середовища Чернігівської області Тетяна Дадашина розповідає: «На сьогодні найкращим для Ялівщини буде створення регіонального ландшафтного парку (РЛП). Основна його мета — збереження природного середовища і створення умов для рекреації. При цьому буде забезпечуватися охорона території і створення умов для рекреації — цивілізованої, а не такої, яка існує на сьогоднішній день. Це означає прибирання території, створення зручних місць для відпочинку. Парк (статус, який передбачається проектом міської ради — авт.) — це штучно створені насадження. Чи були ви коли-небудь у парку, де росли б тільки хвойні дерева — сосни і ялинки? Ні, таких парків не існує, тому що соснові насадження не можуть витримувати такого великого антропогенного навантаження, яке витримують листяні дерева. Тому Ялівщина не зовсім підходить під категорію парка, тим більше парка відпочинку. Як екологи ми тільки за регіональний ландшафтний парк. У ньому можна виділити кілька зон: заповідна зона, заказник, де можна вирощувати особливо цінні насадження, зона регульованої рекреації і зона стаціонарної рекреації, господарська зона».

Також Тетяна Дадашина розповіла про те, що створення регіонального ландшафтного парку вберегло б Ялівщину від горе-відпочивальників, які нівечать природу і смітять. «Це природоохоронна установа, в якій може бути адміністрація і служба охорони. Нині як проходить відпочинок? Якщо хороша погода — виїхали, зупинились, де сподобалось, розпалили вогонь. У РЛП це все можливо, але контрольовано. Виділяються певні зони, створюються якісь умови — мангал, дрова. Все це передбачається у проекті використання території».

Те, що Ялівщина після створення РЛП стане недоступною для людей, — міф. Другий міф — те, що це колосально коштуватиме для міського бюджету. Розповідає Тетяна Дадашина: «Коли створюється РЛП, прописується його підпорядкування і джерела фінансування. Це може бути приватний ландшафтний парк. Або підпорядкований комунальному підприємству при обласній раді. Якщо правильно організована робота такого парку, то за рахунок наданих послуг усе це може самоокупатися.

Зрозуміло, що перші роки доведеться витратити певні кошти. Платня береться не за в’їзд, а за послуги — екскурсії, заходи для дітей тощо. Ландшафт Тростянця і Ялівщини дещо схожий. Але ті, хто відвідував Тростянець, могли бачити, що ціни там дуже доступні».

На захист Ялівщини Тетяна Дадашина виступила під час круглого столу в Орхуському центрі при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, ініційованого громадською організацією «Аратта». Загалом у місті відбувається багато заходів, під час яких експерти та просто мешканці Чернігова висловлюються за збереження Ялівщини. Але влада не поспішає дослухатися до громадськості.
Вікторія ГАВРИК

повністю дивіться публікацію в газеті "Сіверщина" за 1 грудня. Передплачуйте "Сіверщину" по всій Україні!