"Україна напала на Росію" - Путін
Сьогоднішній виступ Путіна на Валдаї це черговий доказ того, з ким ми насправді маємо справу. Попри увесь той геополітичний пафос, який продовжує нестися з їхнього боку, по факту ми побачили банальний сеанс шантажу та зізнання у власних проблемах.
Можна скільки завгодно шукати в його словах приховані сигнали, але треба віддати належне реальності: він знову вхопився за ядерну зброю. Притягнув за вуха метафору про чеховську рушницю, яка нібито обов'язково має вистрілити, і прямо пригрозив застосувати всі види озброєння.
Але найважливіше в іншому.
Він відкрито відкинув пропозиції щодо взаємного припинення ударів і росія продовжать планомірно бити по тому базису, на якому тримається українська економіка.
Ну і фоном традиційні мантри про те, що вони «не починали війну», і старі фантазії про те, що Україна нібито «втрачає державність» і не може існувати самостійно.
Той, хто після цього всього намагається цього не помічати і досі просторікує про якісь швидкі домовленості чи поступки - не має інстинкту самозбереження, і не виключено, що мізків теж. А ще можу вас запевнити, - ніякої дво- чи тристоронньої зустрічі путіна з Зеленським ніколи не буде, оскільки це означатиме визнання нашої суб'єктності, в чому російський диктатор нам відмовляє.
Попри все це нам своє робити: підтримувати Сили Оборони України, які зараз намагаються втримати країну на фронті, і не плекати жодних ілюзій щодо ворога, з яким ми змушені мати справу.
Нехай мені вибачає Катон Старший, але Carthago delenda est.
Ігор СТОКОЗ
Окрім традиційних і вже заїжджених фраз (про першопричини війни, розширення НАТО, вигнаного з України Януковича і злобну Європу, яка хоче вбити янгольську Росію), Путіні описав, як він бачить майбутній світ. І це - хоч щось нове з усього цього потоку старечої свідомості.
Перше і головне. Путін фактично сказав - не чекайте швидкого повернення до якоїсь «нормальності», конфлікти триватимуть, а світ увійшов у довгий період перебудови. Чому це важливо? Бо це означає, що Москва більше не продає світові іллюзію, що найближчим часом ми побачимо предметні мирні перемовини. Росія буде жити в новій реальності - і це намагатися воювати і погрожувати (або ні) усіма видами зброї, включно з ядерною. «Бо рушниця може вистрілити».
Сподіваюсь, у Вашингтоні це почули?
Друге важливе. Путін знову говорить про кінець західної гегемонії і намагається представити Росію не як країну, яка просто воює із Заходом, а як один із центрів майбутньої системи. Тобто меседж такий - не треба домовлятися з Росією про Україну, треба домовлятися з Росією про те, яким буде подальше життя світу. Бо що? Якщо не будете домовлятися ;див. пункт один) - ми застосуємо всі наявні сили і засоби, аби примусити світ до визнання нас субʼєктами великої безпекової угоди.
(Для мене тут нічого, правда, нового не було, бо я в своїх ефірах постійно кажу, що через війну в Україні Путін прагне домінуванням над слабкою Європою і не тільки - куди дотягнуться руки).
Вперше цей масштаб претензії був артикульований самим Путіним. Тобто, питання 20% відсотків Донецької області, які ніби стоять на заваді миру, - це абсолютно оманливий міф, в порівнянні з тим, чого хоче Москва досягти глобально.
Дональд, Сі, ви готові?
Третій момент. Путін знову говорить про реформу Організації Обʼєднаних Націй та про більшу роль Азії, Африки та Латинської Америки. Тут можна (прости господи) з ним погодитись, що огранізація у цьому вигляді себе вичерпала. Але є велике але.
Москва хоче перегляду міжнародного порядку, не переглядаючи власного уявлення про право сильного. Тобто це заявка на проведення «нової Ялти» з Китаєм і Штатами. Де в цій історії Європа, неважко здогадатись.
Цікаво, що думає про це Макрон, Мерц і премʼєр Британії.
Ну, і очевидно, всі у нас вслухалися в те, а де тут Україна.
Повторюсь - щодо нас - майже нічого нового. Жодного плану завершення війни, жодної нової тези про компроміс, жодної нової пропозиції. І це зрозуміло.
Політтехнологи Путіна взагалі писали весь текст його виступу так, наче нас не існує в принципі. Бо воює ж він не з нами. Бо ми ж, як каже Путін, «управляємось Заходом» (тут хочеться сказати, якби ж то). І я дійсно переконаний, що в його розмовах іде більше торгів про своє місце за столом Трампа і Сі, аніж про те, що він планує по Україні. Питання, чи вони готові до цього і чи розуміють наслідки?
Тобто в голові царя одне - де він, де схиляння голів перед російським нашестям і де визнання його як лідера світу. За це він зараз і воює, вбиваючи сотні тисяч життів. Чи не завелика ціна за велич бандита з підворітні?
Віктор ШЛІНЧАК
Можна скільки завгодно шукати в його словах приховані сигнали, але треба віддати належне реальності: він знову вхопився за ядерну зброю. Притягнув за вуха метафору про чеховську рушницю, яка нібито обов'язково має вистрілити, і прямо пригрозив застосувати всі види озброєння.
Але найважливіше в іншому.
Він відкрито відкинув пропозиції щодо взаємного припинення ударів і росія продовжать планомірно бити по тому базису, на якому тримається українська економіка.
Ну і фоном традиційні мантри про те, що вони «не починали війну», і старі фантазії про те, що Україна нібито «втрачає державність» і не може існувати самостійно.
Той, хто після цього всього намагається цього не помічати і досі просторікує про якісь швидкі домовленості чи поступки - не має інстинкту самозбереження, і не виключено, що мізків теж. А ще можу вас запевнити, - ніякої дво- чи тристоронньої зустрічі путіна з Зеленським ніколи не буде, оскільки це означатиме визнання нашої суб'єктності, в чому російський диктатор нам відмовляє.
Попри все це нам своє робити: підтримувати Сили Оборони України, які зараз намагаються втримати країну на фронті, і не плекати жодних ілюзій щодо ворога, з яким ми змушені мати справу.
Нехай мені вибачає Катон Старший, але Carthago delenda est.
Ігор СТОКОЗ
Окрім традиційних і вже заїжджених фраз (про першопричини війни, розширення НАТО, вигнаного з України Януковича і злобну Європу, яка хоче вбити янгольську Росію), Путіні описав, як він бачить майбутній світ. І це - хоч щось нове з усього цього потоку старечої свідомості.
Перше і головне. Путін фактично сказав - не чекайте швидкого повернення до якоїсь «нормальності», конфлікти триватимуть, а світ увійшов у довгий період перебудови. Чому це важливо? Бо це означає, що Москва більше не продає світові іллюзію, що найближчим часом ми побачимо предметні мирні перемовини. Росія буде жити в новій реальності - і це намагатися воювати і погрожувати (або ні) усіма видами зброї, включно з ядерною. «Бо рушниця може вистрілити».
Сподіваюсь, у Вашингтоні це почули?
Друге важливе. Путін знову говорить про кінець західної гегемонії і намагається представити Росію не як країну, яка просто воює із Заходом, а як один із центрів майбутньої системи. Тобто меседж такий - не треба домовлятися з Росією про Україну, треба домовлятися з Росією про те, яким буде подальше життя світу. Бо що? Якщо не будете домовлятися ;див. пункт один) - ми застосуємо всі наявні сили і засоби, аби примусити світ до визнання нас субʼєктами великої безпекової угоди.
(Для мене тут нічого, правда, нового не було, бо я в своїх ефірах постійно кажу, що через війну в Україні Путін прагне домінуванням над слабкою Європою і не тільки - куди дотягнуться руки).
Вперше цей масштаб претензії був артикульований самим Путіним. Тобто, питання 20% відсотків Донецької області, які ніби стоять на заваді миру, - це абсолютно оманливий міф, в порівнянні з тим, чого хоче Москва досягти глобально.
Дональд, Сі, ви готові?
Третій момент. Путін знову говорить про реформу Організації Обʼєднаних Націй та про більшу роль Азії, Африки та Латинської Америки. Тут можна (прости господи) з ним погодитись, що огранізація у цьому вигляді себе вичерпала. Але є велике але.
Москва хоче перегляду міжнародного порядку, не переглядаючи власного уявлення про право сильного. Тобто це заявка на проведення «нової Ялти» з Китаєм і Штатами. Де в цій історії Європа, неважко здогадатись.
Цікаво, що думає про це Макрон, Мерц і премʼєр Британії.
Ну, і очевидно, всі у нас вслухалися в те, а де тут Україна.
Повторюсь - щодо нас - майже нічого нового. Жодного плану завершення війни, жодної нової тези про компроміс, жодної нової пропозиції. І це зрозуміло.
Політтехнологи Путіна взагалі писали весь текст його виступу так, наче нас не існує в принципі. Бо воює ж він не з нами. Бо ми ж, як каже Путін, «управляємось Заходом» (тут хочеться сказати, якби ж то). І я дійсно переконаний, що в його розмовах іде більше торгів про своє місце за столом Трампа і Сі, аніж про те, що він планує по Україні. Питання, чи вони готові до цього і чи розуміють наслідки?
Тобто в голові царя одне - де він, де схиляння голів перед російським нашестям і де визнання його як лідера світу. За це він зараз і воює, вбиваючи сотні тисяч життів. Чи не завелика ціна за велич бандита з підворітні?
Віктор ШЛІНЧАК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |