Борщ у нас насипають!
З дитинства завжди висловлювався "насипати борщ" і "їсти молоко", так це звучить у моїй рідній говірці.
В Чернігові ж мене часто поправляли -- що "борщ треба наливати, а молоко пити", бо це ж рідке і це логічно!!! А я висловлююсь неграмотно!
Ні, мої друзі.
В українській мові зафіксований вираз "насипати борщ", бо у нас він, на відміну від "щей" -- густий! Справжній український борщ традиційно варили багатим та густим — «таким, щоб ополоник (або ложка) стояв». Через велику кількість твердих складників (капуста, картопля, буряк, квасоля, м'ясо) процес його подачі за допомогою черпака більше нагадує накладання або насипання, аніж просто переливання рідини.
Ну і звичайно ж це історична традиція: Значення дієслова «насипати» як «накладати страву в посудину для споживання» є дуже давнім. Воно зафіксоване ще у знаменитому Словнику української мови Бориса Грінченка (початок ХХ ст.). А в українській класичній літературі «насипали» не лише борщ чи юшку, а й молоко (наприклад, у творах Панаса Мирного). Хоча щодо молока згоден -- це діалектизм притаманний поліським, зокрема Чернігівським говіркам.
І це наша родзинка!!!
Багато відомих українських філологів, зокрема Олександр Пономарів, зазначали у своїх блогах, що вислів «насипати борщу» є специфічно українським і підкреслює самобутність нашої мовної культури.
Сучасний Академічний словник української мови (СУМ) трактує вживання «насипати» щодо рідких страв як розмовне та цілком нормативне. Тому казати «налити борщу» теж не буде грубою помилкою (особливо якщо він рідкий), проте саме варіант «насипати» є автентичним, традиційним і демонструє глибоке розуміння українських кулінарних та мовних традицій.
Олександр ЯСЕНЧУК
В Чернігові ж мене часто поправляли -- що "борщ треба наливати, а молоко пити", бо це ж рідке і це логічно!!! А я висловлююсь неграмотно!
Ні, мої друзі.
В українській мові зафіксований вираз "насипати борщ", бо у нас він, на відміну від "щей" -- густий! Справжній український борщ традиційно варили багатим та густим — «таким, щоб ополоник (або ложка) стояв». Через велику кількість твердих складників (капуста, картопля, буряк, квасоля, м'ясо) процес його подачі за допомогою черпака більше нагадує накладання або насипання, аніж просто переливання рідини.
Ну і звичайно ж це історична традиція: Значення дієслова «насипати» як «накладати страву в посудину для споживання» є дуже давнім. Воно зафіксоване ще у знаменитому Словнику української мови Бориса Грінченка (початок ХХ ст.). А в українській класичній літературі «насипали» не лише борщ чи юшку, а й молоко (наприклад, у творах Панаса Мирного). Хоча щодо молока згоден -- це діалектизм притаманний поліським, зокрема Чернігівським говіркам.
І це наша родзинка!!!
Багато відомих українських філологів, зокрема Олександр Пономарів, зазначали у своїх блогах, що вислів «насипати борщу» є специфічно українським і підкреслює самобутність нашої мовної культури.
Сучасний Академічний словник української мови (СУМ) трактує вживання «насипати» щодо рідких страв як розмовне та цілком нормативне. Тому казати «налити борщу» теж не буде грубою помилкою (особливо якщо він рідкий), проте саме варіант «насипати» є автентичним, традиційним і демонструє глибоке розуміння українських кулінарних та мовних традицій.
Олександр ЯСЕНЧУК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |



