Чернігів: Богдан Хмельницький завжди кланятиметься в бік Росії
У цьому переконані чернігівський міський голова Олександр Соколов та його команда.
21 вересня 2011 року до міського голови у зв’язку з реконструкцією скверу та ремонту пам’ятника українському гетьману і видатному державному діячу Богдану Хмельницькому особисто звернувся голова обласної організації УНП Володимир Ступак.
У своєму зверненні він наголосив, що «захисника православ’я і творця української держави XVII століття Богдана Хмельницького» встановили у 1956 році спиною до П’ятницької церкви.
Громадськість обласного центру неодноразово обговорювала це питання і всі приходять до висновку, що гетьман має стояти обличчям до церкви, театру та центральної площі нашого міста.
Від імені Чернігівської обласної організації Української Народної партії він запропонував «врахувати пропозицію громадськості та під час реконструкції повернути пам’ятник Богдану Хмельницькому обличчям до П’ятницької церкви.»
На це звернення до міського голови Управління архітектури та містобудування міської ради не забарилося з відповіддю (лист № 01-09/2618 від 06.10.2011 р.) за підписом Л.В. Павлінської.
У відповіді зазначено, що повернення пам’ятника Богдану Хмельницькому обличчям до П’ятницької церкви неможливо з таких причин:
1. Управлінням капітального будівництва міської ради вже розроблено та затверджено проектно-кошторисну документацію по об’єкту «Реконструкція скверу Б. Хмельницького», якою не передбачені роботи з розвороту пам’ятника у бік П’ятницької церкви.
2. Розворот пам’ятника віднесено (?!) до пункту 4 статті 45 розділу 4 Статуту територіальної громади від 11 жовтня 2007 року яким визначено, що «спорудження (створення) і демонтаж пам’ятників і монументів місцевого значення, найменування і перейменування вулиць, площ, парків і скверів на території міста Чернігова здійснюється залежно від суспільної значимості питання після громадського обговорення та розгляду на громадських слуханнях, загальних зборах громадян за місцем проживання або проведення місцевих референдумів відповідно до чинного законодавства».
3. Головне, існуюче розташування пам’ятника мабуть «відповідає первісній ідеї його авторів: скульптура Богдана Хмельницького розташована обличчям у бік Росії, що символізує возз’єднання з нею».
Отже, маємо відмову навіть у розгляді по суті питання про розворот пам’ятника Б.Хмельницького у бік П’ятницької церкви.
Залишається лише нагадати чернігівцям і гостям міста, що сам архітектор цього пам’ятника депутат міської і обласної рад у 1990-1994 рр. А.А. Карнабєд (1927-2005) публічно стверджував, що цей пам’ятник проектувався і був встановлений спочатку обличчям до П’ятницької церкви, але на вимогу компартійних функціонерів його було повернуто в протилежну сторону. В той же постамент і написи залишилися без змін. Про це свідчить те, що Б. Хмельницький стоїть задом до головної, на думку тих же комуністів і українофобів, події в його житті - Переяславської ради.
Пам'ятник скверу імені Б. Хмельницького — бетонна статуя заввишки 2,5 м на циліндричному цегляному постаменті (заввишки 3,2 м), що спирається на чотирикутний цоколь, облицьований каменем і плиткою.
Автори — скульптори І.П. Кавалерідзе, Г.Л. Петрашевич, архітектор А.А. Карнабєд.
Пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому: один із символів Києва, пам'ятка мистецтва 19 століття. Урочисто відкритий 23 липня (11 липня за ст. ст.) 1888 року на Софійській площі у Києві в рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі.
Міська легенда розповідає, що коли монумент вже зайняв своє місце, виявилося, що кінь дуже неввічливо повернутий хвостом до Михайлівського Золотоверхого собору. Тому постамент було розвернуто, і гетьманська булава, яка, за задумом, повинна була загрожувати Польщі, виявилася спрямованою кудись у бік Швеції. А от на Москву, всупереч іншій поширеній легенді, Богдан не вказував ніколи. Про московську орієнтацію пам'ятника нагадували хіба що плити з написами на постаменті: «Волим под царя восточного, православного» і «Богдану Хмельницкому единая неделимая Россия».
У 1919 і 1924 роках їх було замінено на «Богдан Хмельницький. 1888». Цей напис можна бачити і зараз.
21 вересня 2011 року до міського голови у зв’язку з реконструкцією скверу та ремонту пам’ятника українському гетьману і видатному державному діячу Богдану Хмельницькому особисто звернувся голова обласної організації УНП Володимир Ступак.
У своєму зверненні він наголосив, що «захисника православ’я і творця української держави XVII століття Богдана Хмельницького» встановили у 1956 році спиною до П’ятницької церкви.
Громадськість обласного центру неодноразово обговорювала це питання і всі приходять до висновку, що гетьман має стояти обличчям до церкви, театру та центральної площі нашого міста.
Від імені Чернігівської обласної організації Української Народної партії він запропонував «врахувати пропозицію громадськості та під час реконструкції повернути пам’ятник Богдану Хмельницькому обличчям до П’ятницької церкви.»
На це звернення до міського голови Управління архітектури та містобудування міської ради не забарилося з відповіддю (лист № 01-09/2618 від 06.10.2011 р.) за підписом Л.В. Павлінської.
У відповіді зазначено, що повернення пам’ятника Богдану Хмельницькому обличчям до П’ятницької церкви неможливо з таких причин:
1. Управлінням капітального будівництва міської ради вже розроблено та затверджено проектно-кошторисну документацію по об’єкту «Реконструкція скверу Б. Хмельницького», якою не передбачені роботи з розвороту пам’ятника у бік П’ятницької церкви.
2. Розворот пам’ятника віднесено (?!) до пункту 4 статті 45 розділу 4 Статуту територіальної громади від 11 жовтня 2007 року яким визначено, що «спорудження (створення) і демонтаж пам’ятників і монументів місцевого значення, найменування і перейменування вулиць, площ, парків і скверів на території міста Чернігова здійснюється залежно від суспільної значимості питання після громадського обговорення та розгляду на громадських слуханнях, загальних зборах громадян за місцем проживання або проведення місцевих референдумів відповідно до чинного законодавства».
3. Головне, існуюче розташування пам’ятника мабуть «відповідає первісній ідеї його авторів: скульптура Богдана Хмельницького розташована обличчям у бік Росії, що символізує возз’єднання з нею».
Отже, маємо відмову навіть у розгляді по суті питання про розворот пам’ятника Б.Хмельницького у бік П’ятницької церкви.
Залишається лише нагадати чернігівцям і гостям міста, що сам архітектор цього пам’ятника депутат міської і обласної рад у 1990-1994 рр. А.А. Карнабєд (1927-2005) публічно стверджував, що цей пам’ятник проектувався і був встановлений спочатку обличчям до П’ятницької церкви, але на вимогу компартійних функціонерів його було повернуто в протилежну сторону. В той же постамент і написи залишилися без змін. Про це свідчить те, що Б. Хмельницький стоїть задом до головної, на думку тих же комуністів і українофобів, події в його житті - Переяславської ради.
Сергій Соломаха
Довідка:
Пам'ятник скверу імені Б. Хмельницького — бетонна статуя заввишки 2,5 м на циліндричному цегляному постаменті (заввишки 3,2 м), що спирається на чотирикутний цоколь, облицьований каменем і плиткою.
Автори — скульптори І.П. Кавалерідзе, Г.Л. Петрашевич, архітектор А.А. Карнабєд.
За даними Вікіпедії:
Пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому: один із символів Києва, пам'ятка мистецтва 19 століття. Урочисто відкритий 23 липня (11 липня за ст. ст.) 1888 року на Софійській площі у Києві в рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі.
Міська легенда розповідає, що коли монумент вже зайняв своє місце, виявилося, що кінь дуже неввічливо повернутий хвостом до Михайлівського Золотоверхого собору. Тому постамент було розвернуто, і гетьманська булава, яка, за задумом, повинна була загрожувати Польщі, виявилася спрямованою кудись у бік Швеції. А от на Москву, всупереч іншій поширеній легенді, Богдан не вказував ніколи. Про московську орієнтацію пам'ятника нагадували хіба що плити з написами на постаменті: «Волим под царя восточного, православного» і «Богдану Хмельницкому единая неделимая Россия».
У 1919 і 1924 роках їх було замінено на «Богдан Хмельницький. 1888». Цей напис можна бачити і зараз.
Коментарі (3) |
| |