 Кров виступила вперше у 2004 році. Настоятель храму отець Андрій Мисаковець вважає це Божим попередженням у часи Помаранчевої революції: «Крові могло би пролитися значно більше, ніж це сталося перед Чернігівською міськрадою. Та за молитвами праведників кровопролиття відвернуто». Мова йде про стоп’ятдесятирічний бронзовий запрестольний хрест, який кровоточить у храмі Вознесіння Господнього Нової Басані на Бобровиччині. Храм, до речі, настільки намолений, що навіть не закривався у радянські часи. Прес-секретар Чернігівської єпархії Української православної церкви Київського патріархату Олександр Шмуригін: «Кров на хресті не є дуже засохлою. Таке враження, що кровоточіння відбувається і зараз». Але Церква не поспішає це оголошувати чудом. Довідка «Сіверщини». Нова Басань – це одне з небагатьох українських сіл, яке від козацьких часів має власний герб із зображенням шестипалої Вифлеємської зірки й золотого серця на червоному тлі (відомий від 1686 р.). Село виникло в середині XV ст. як прикордонна фортеця для захисту населення від нападів кримських орд. Уродженцями Нової Басані є народний художник України, автор мистецького оформлення національної грошової одиниці гривні та українського паспорта Василь Лопата (1941 р.н.); академік АН УРСР біохімік М.Ф.Гулий (1905 – 2007 рр.), частині киян відомий як дідусь публіциста Максима Стріхи; доктори медичних наук С.С.Дяченко та М.М.Піший; один із засновників українського національного руху в Зеленому Клину на Далекому Сході Юрій Косьмич Глушко–Мова (1882 – 1942 рр.). |
