Мабуть, що не кожен пересічний прилучанин розшифрує, що це значить: «Priluky bread-baking plant» Ltd. А от у Відні й серед усього елітарного бізнесу Європи вже добре знають цей бренд. За проектом Міжнародної іміджевої програми «Лідери ХХІ століття» ВАТ «Прилуцький хлібозавод» за високу якість продукції, яка відповідає європейським стандартам, відзначений високою нагородою Європейської Бізнес Асамблеї «European Quallity». І одержувати цю нагороду представники заводу поїхали аж у мальовничо-таємничу Австрію.
Надзвичайно урочиста й незвично (для нас) пишна церемонія проходила у всесвітньо знаменитому Палаці Паллавічіні. Захоплююча палацова обстановка й аристократична атмосфера зібрання до глибини душі схвилювали заступника генерального директора Прилуцького хлібозаводу з реалізації Наталію Луполенко та Інну Супруненко, яка працювала в якості перекладача.
Окрім відповідного диплому та знака «European Quallity» у вигляді великої багатопроменевої золотої зірки, генеральний директор Асамблеї Джон Неттінг вручив прилучанкам ще й символічну позолочену статуетку із стилізованим зображенням тварини, схожої на вовка. Статуетка прикрашена модними нині в світі каменями Сваровського – коштовними кристалами-стразами. Наталія Олександрівна виступила перед шановним товариством з доповіддю, розповіла про агропромислове об’єднання імені Івана Супруненка, в якому хлібодари і хлібопеки працюють в уні-сон, на один результат – нагодувати людей якомога дешевшим, але дуже смачним і головне – природним, без хімії, хлібом, різноманітними булочними виробами.
Потім прилучанки взяли участь у церемонійному, справді кайзерівському обіді, побували в найкращому бальному залі Європи – танцзалі готелю «Парк Отель Шьонбрунн» на традиційному Віденському різдвяному балу, відвідали палац Шьонбрунн – колишню резиденцію імператора Франца Йосифа І. На аристократичному балу можна було й самим потанцювати під живі звуки безсмертних творів короля вальсу Йоганна Штрауса – всіх бажаючих тут же вчили необхідним рухам і манерам вишколені гувернанти.
–У готелі – колишньому гостьовому домі імператорської резиденції, – захоплено розповідають учасниці зібрання європейського бомонду політичної, ділової та творчої еліти, – вишукана атмосфера давно минулих літ вдало поєднується з сучасним дружелюбним сервісом, наче підкреслюючи його унікальність. На церемонії нагородження все було продумано до дрібниць, проходило дуже організовано, толерантно і ввічливо. Нам приємно було зустрітись з представниками Мелітопольського молочного комбінату «Олком», Одеського Національного інституту ААН України, українськими будівельниками і залізничниками. Були тут також представники Росії, Литви, Угорщини, Єгипту… Особливо вразила делегація з Казахстану: всі знають по кілька європейських мов, можуть вільно доповідати і спілкуватися англійською, німецькою, французькою, іншими мовами. І щодо рівня культури вони були на висоті, особливо порівняно з українцями та росіянами.
Делегатки з інтересом придивлялись до місцевих хлібобулочних виробів, зокрема сподобався їм хліб довжиною десь з півтора метра, який нарізається невеличкими шматочками й пакується в паперові серветки. Привезли вони з Відня тортик «Захер» в оригінальній фанерній коробочці, вивчили рецептуру і вже запустили у виробництво. Правда, продають новий тортик у звичайній целулоїдній упаковці. Прилучани вже спробували й сувенірні пряники у вигляді розмальованих сердечок на кшталт привезених віденських, але такі, що можна їсти – медові. Першими смачні «миколайчики» скуштували учасники зібрання сиріт, решта пішла «на ура» в торговій мережі. До Нового року прилуцькі хлібопеки нароблять таких пряників ще й у вигляді ялинок. Можливо, це й дорогувато – біля п’яти гривень за штуку, але ж ручна робота. І сувенір є сувенір. Так що буде що класти дітлахам під ялинку.
Генеральний директор об’єднання Людмила Супруненко відносить чергову видатну перемогу на адресу всього колективу – починаючи з агрономів та механізаторів, які вирощують добрі врожаї пшениці та жита, й закінчуючи майстрами випічки. А на хлібозаводі їх багато. Під керівництвом начальника виробництва Любові Головенець та начальника лабораторії Тетяни Костишиної ударно трудяться зміни, очолювані бригадирами Любов’ю Хондою, Надією Шматко, Світланою Пурцхванідзе та Ніною Куліш. Понад три десятиліття працюють на заводі тістоміс Катерина Коваленко, кочегар Зоя Карпилянська, машиністи поточних ліній Ольга Рудоміна та Катерина Кисельова, чверть століття – дріжджувальник Ольга Попова.
Це й їхня часточка в тому, що прилуцькому батону присвоєно марку «100% натуральне», понад 40 видів продукції одержали оцінку «відмінно» органів держстантартизації і метрології.
Віктор КРИВОРУЧКО.
На фото: під час вручення нагород; відзнаки крупним планом.
