Коли дивишся на неї — молоду, струнку, підтягнуту, усміхнену, то важко повірити в те, що з нею було колись...

А неприємного було багато. Негаразди почалися ще в юності, коли на уроці фізкультури вона отримала травму через невдалий стрибок. Почалися
ускладнення, які потягли за собою низку всіляких болячок. І молода дівчина потрапила у полон, здавалося, безнадійних візитів до лікарів різних напрямків. Нескінченні процедури, пігулки, аналізи, нові й нові діагнози, набрані нездоланні кілограми зайвої ваги. Упродовж багатьох років вона не могла розірвати кола „робота — лікарня — аптека”. Потім, вже у зрілі роки, отримала невтішний діагноз – безпліддя... Далі вже не було ніякого просвітку.

Та якось Віра Іванівна замислилася: що ж це у неї за життя таке в суцільному полоні болячок? І... вирішила взяти відповідальність за власне здоров’я у власні руки. Сьогодні вона довела собі і всім, що вчинила правильно! А головна її радість і турбота — 5-річний син Мишко, якого вона самостійно народила у 40 років. Вдома. У власній ванні (звісно, у присутності духовної акушерки). Але про Мишка — це вже зовсім інша історія.

А з чого ж почався отой потужний процес оздоровлення, омолодження (можна це назвати як завгодно, але докази — ось вони: Віра Іванівна набагато молодша за свій реальний вік!).

— Насамперед усе почалося з думок, — говорить Віра Іванівна. — Я вирішила, що не буду більше хворіти! Скільки можна?! Почала цікавитися оздоровчою літературою, пробувала на собі різні практики. Серйозно зайнялась очищенням свого організму.

— Це, напевне, зайняло чимало часу?

— Звичайно. Знадобився не один місяць, та й не один рік, поки мої болячки поволі відступили. Але я переконана, що все зробила правильно. Більше того: все це доступно будь-кому, хто хоче сам бути здоровим, а не віддавати своє здоров’я у чужі руки.

Віра Іванівна має свою методику харчування, в якій перевагу віддає медовій продукції і сама є консультантом Чернігівського інформаційно-оздоровчого центру «Бджілка». Мед, пилок, прополіс та інші продукти пасіки щодня споживають і вона сама, і син, і чоловік. Вона не вживає солі, цукру, хліба, молока, спиртного, не є прихильником картопляного засилля на столі. Натомість у раціоні її сім'ї переважають фрукти, овочі, каші з різних круп: гречка, пшоно, «Артек», рис (тільки, на думку Віри Іванівни, треба обов'язково споживати неочищений), кукурудза, перлова крупа та всі інші. Вона часто готує каші з трьох або п’яти видів круп одночасно. Виходить дуже смачно. Головне ж у її режимі харчування — роздільний принцип.

— А як же не забути під час приготування їжі, що з чим не можна змішувати? — цікавлюсь.

— А я повісила на кухні спеціальну табличку, де все розписала. Сама я все для себе давно визначила, а от чоловік може зазирнути і поїсти правильні продукти у правильному сполученні.

— Він Вас підтримує?

— Звичайно! Адже будь-який чоловік воліє мати здорову й енергійну дружину.

— А малий Мишко також харчується за Вашою методикою?

— Так.

— Тобто молока, приміром, він також не п'є?

— Ні. Навіщо? Я годувала його своїм молоком до чотирьох років. А тепер молоко йому не потрібне. Всі потрібні для росту й розвитку мікроелементи він отримує з медових продуктів, фруктів, овочів тощо.

Ось така цікава родина мешкає в Чернігові. І це — реальний доказ того, що навіть у наш час в умовах суцільної урбанізації можна бути здоровим. І — щасливим!

Інеса ФТОМОВА.
На фото: Віра Іванівна демонструє апарат для очищення води.
Фото автора.
[r]