— Такий проект, як «Владика Андрей» не може бути комерційно успішним. Але ми як державне підприємство обов’язково звертаємо увагу на подібні фільми.
У травні відбулася всеукраїнська прем’єра фільму Миколи Мащенка «Богдан-Зіновій Хмельницький». У травні ж глядачі зустрілися з молодими кінематографістами України і подивилися хронікально-документальні, анімаційні кінофільми, які отримали призи міжнародних кінофестивалів за останні роки («Подорожні», «Йшов трамвай №9», «Тир» та інші). Всі ці заходи були безкоштовні для глядача.

Як заманити українця на українське кіно?

— Тобто проблема в тому, щоб люди приходили й дивилися хоча б безкоштовно? Чому порожні кінозали: глядачам не подобається українська мова? Чи їм не подобається смислове навантаження фільмів?

— Ні, з українською мовою все гаразд. Проблема в тому, що ми, українці, не хочемо дивитися свого кіно. А відносно розважальних фільмів, то я з вами подискутую. В Україні є свої традиції, які йдуть від Довженка, можливо, ще раніше.

— Що ж робити?

— Треба привчати українського глядача до свого кіно. Комерція сьогодні настільки поглинула глядача, що він не може дивитися українських фільмів. А ми не можемо подати їх глядачу, донести свою «родзинку». Наприклад, цього року вийшла українська еротична драма «Сафо», знята американським режисером, в ньому були задіяні американські, російські, слава Богу – українські кіноактори. Знімали фільм в Ялті. Я до таких проектів ставлюсь насторожено, це не національний проект. А от фільм «Владика Андрей» — національний.

— Скажіть для порівняння, скільки глядачів переглядало «Владику Андрея» і «Сафо»?

— «Владику Андрея» переглядало 35 – 40 осіб, а «Сафо» — разів у 10 більше. Це ж еротика, красиві дівчата, молодь. 35 людей, які переглядали «Владику Андрея», для кінотеатру із залом на 300 місць — мало.

Дистриб’ютори в селі!

— Як зараз живе державна кіномережа?

— Сьогодні державна кіномережа – це кінотеатр ім. Щорса та 142 кіноустановки області, в т. ч. 21 міська кіноустановка. У трьох залах кінотеатру ім. Щорса, крім демонстрації фільмів, проходять різноманітні кінозаходи для молодіжної, дитячої аудиторії, благодійні акції для малозабезпечених, інвалідів, дітей-сиріт.
Лише за півріччя 2008 року кінотеатр ім. Щорса провів 22 благодійних кіносеанси, які відвідало понад 3,5 тис. глядачів. Приміром, безкоштовно відвідали кіносеанси діти з малозабезпечених сімей, які перебували влітку на шкільних майданчиках.

У репертуарі кінотеатру — як американські блокбастери (котрі дивиться весь світ), так і французькі, російські, іноді вітчизняні кінострічки.
Нині інтер’єр у кінотеатрі ще не відповідає сучасним вимогам, потребує оновлення та ремонту. Ми над цим працюємо, але не вистачає коштів.
— Як справи з кінопоказом у селі?

— Нові стрічки має змогу дивитися і сільський глядач. Вже 4 роки ми на договірній основі беремо у дистриб’юторів нові касові стрічки для прокату в сільській кіномережі. Для покращення кінообслуговування населення в Бобровицькому, Борзнянському, Сосницькому, Козелецькому, Щорському, Прилуцькому, Бахмацькому, Коропському районах придбані сучасні відеопроектори.

Олександр ЯСЕНЧУК.
[r]