17 березня 1991 року відбувся перший «референдум СРСР», який відкрив шлях для розпаду комуністичної імперії. На всенародне голосуваня (референдум) СРСР було винесене питання: «Считаете ли Вы необходимым сохранение Союза Советских Социалистических Республик как обновленной федерации равноправных суверенных республик, в которой будут в полной мере гарантироваться права и свободы человека любой национальности?».
Отже, мова на «референдумі СРСР» йшла про створення фактично замість міждержавного утворення, якими, наприклад, був за конституцією СРСР і є зараз НАТО, навіть не конфедерації, а «Радянської Федерації», на кшалт сьогоднішньої Російської Федерації.
Чи підтримала більшість радянських громадян таке «сохранение СССР»? Судіть самі.
Не брали участь у «референдумі СРСР» і не створювали республіканські комісії з референдуму шість радянських соціалістичних республік, а саме: Вірменська, Грузинська, Естонська, Латвійська, Литовська, Молдавська. В цих республіках «референдум СРСР» проводило деякі місцеві ради, трудові колективи, громадські об’єднання, командування військових частин. Головна причина: небажання комуністичної влади отримати негативний результат.
Українські комуністі були більш обережними і вигадливими, тому запропонували українцям ще й додаткове питання, яке можна трактувати як альтернативу «Радянської Федерації»: «Чи згодні Ви з тим, що Україна має бути у складі Союзу Радянських суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України?»
В Казахській РСР голосування на «референдумі СРСР» проводилося взагалі по дещо іншому питанню, яке було сформульовано так: «Считаете ли Вы необходимым сохранение Союза ССР как Союза равноправных суверенных государств?». Отже, казахські комуністи, як і українські, не про яку оновлену «Радянську Федерацію» на своєму референдумі не згадували.

Ось офіційні результати «референдуму СРСР»:
У списки для голосування внесено 185 647 355 осіб; участь у голосуванні взяли 148 574 606 осіб, або 80,0 відсотків. З них «ДА» - 113 512 812 осіб або 76,4%; «НІ» - 32 303 977 або 21,7%; недійсними визнано – 2 757 817 бюлетенів або 1,9 відсотка.
Найгірший результат для прихильників створення оновленої «Радянської Федерації» виявився в Українській РСР – 70,2%, проти 28,0%. Не дуже відстали від українців і росіяни – 71,3%, проти – 26,4%. Третіми були білоруси – 82,7%, проти 16,1%. Усі інші азійські учасники «референдуму СРСР» традиційно показали результат що перевищував 90 відсотків. Звісно, що рекорд підтримки створення «Федерації» отримано у Туркменській РСР – 97, 9%, проти 1,7 відсотків.
Якщо врахувати, що у «референдумі СРСР» не брали участь 6 з 15 республік, українці підтримали ще й Декларацію про державний суверенітет України, а в Казахській РСР голосували за інше питання, то за збереження оновленої «Радянської Федерації» проголосувало менше половини громадян СРСР, які мали право голосу. Тому у прихильників відновлення Радянського Союзу не має ні моральних, ні юридичних підстав посилатися на результати цього референдуму.
Отже, «референдум СРСР» від 17 березня 1991 року засвідчив крах ідеологічних засад на яких трималася комуністична імперія під назвою СРСР. Чи не головною з яких було "забезпечення миру в усьому світі" шляхом військового протистояння з НАТО і США.
Сергій Соломаха,
економічний оглядач «Сіверщини»