Коротко нагадаю, що судять затриманого в червні минулого року голову Козелецької районної державної адміністрації, депутата обласної ради і голову фракції «Нашої України» в раді Володимира Француза. Звинувачується в отриманні хабара за надання в селі Крехаїв земельної ділянки підприємцеві з Києва Тарасу Чекурді. А брат Віктор звинувачений у співучасті у злочині.
У свою чергу, Володимир Француз, як і його брат, і на слідстві, і на суді заявили, що не лише не коїли цього злочину, а що справа сфальсифікована обласною прокуратурою, яка вела слідство. І сфальсифікована саме тому, що Француз як голова адміністрації якраз відмовляв прокуророві та іншим високопосадовцям здійснювати земельні афери в районі.
Ось такі непримиримі позиції учасників процесу — слідства і підсудних з їх захистом. Про перші два засідання суду наша газета вже розповіла. Минулого четверга мало відбутися слухання на третьому засіданні. Мав продовжитися допит ключового свідка — того самого Тараса Чекурди, від якого начебто брався хабар і з заяви якого до правоохоронних органів, власне, й почалася ця справа. На попередньому засіданні при допиті цього свідка адвокати вже виявили ряд протиріч у матеріалах слідства. Однак далі продовження допиту і загалом розгляду справи не вийшло.
На засідання не змогла прибути одна з трьох адвокатів, що ведуть захист, — Марія Самбур, директор столичної адвокатської контори. До речі, пані Марія — досить відомий в Україні адвокат, виступала в ряді гучних справ. Того дня вона брала участь в іншому суді. Тому не змогла, як планувала, прибути на процес. На цій підставі, щоб не порушувалися права підсудних на захист, суддя Анатолій Ясельський оголосив перерву в засіданні суду до 13 березня.
Але дещо цікаве відбулося. Коли наша група чернігівських журналістів прибула до приміщення суду, перед парадним входом стояли групи людей — пікетувальників. Це прибули земляки Володимира Француза з Козельця, Остра, Прогреса, тобто з населених пунктів району. З гаслами, які вимагали свободи підсудним і припинення корупції в прокуратурі.
Така акція підтримки відбувалася вперше від часу початку процесу. Ми розговорилися з людьми і почули не лише багато добрих слів про голову райадміністрації, а й про те, що варто було б керівництву держави, в тому числі Президенту, взяти під контроль розгляд цієї і подібних справ. Люди просто не довіряють правоохоронним органам і судам.
Можна, звісно, відмахнутися від подібних акцій, засумніватися в щирості людей, а то й сказати, що їх сюди звезли. Але більше схоже було, що люди таки щиро приїхали підтримати свого земляка й голову району. Причому, не звезені автобусами, самі зібралися й добиралися з Козелецького району маршрутками, за свої кошти. Можу підтвердити, бо й від суду ми разом їхали на метро через усе місто, на чернігівські маршрутки.
Але головне — поштовхом до цієї акції стало те, що відбулося в Козельці напередодні, 27 лютого. А пройшов там так званий мітинг, куди дійсно організовано привезли людей помітингувати проти Француза. Найцікавіше, що ці люди приїхали з Києва. І от, навіть незалежно від того, що люди хотіли покричати на цьому мітингу, питається: а що взагалі можуть знати й сказати про козелецького голову приїжджі з Києва? Крім того, що їм сказали. Правда, до цього мітингу пристав і дехто з місцевих. Характерно, що це був, зокрема, лідер комуністів району.
Отой мітинг у райцентрі і підштовхнув людей не мовчати, а прибути до столиці на підтримку підсудних. Але далі було ще цікавіше. Дивимося, аж до суду під’їздить автобус і виходить гурт людей з Козельця. На чолі з тим самим лідером козелецьких комуністів. Ці приїхали, щоб щось покричати проти Французів. Правда, коли з пікету, що стояв на захист Французів, хтось запитав в одної з щойно прибулих жінок, чи знає та, куди й чого приїхала, та наївно відповіла: «Не знаю».
Словом, було весело. Закипіли гострі дебати земляків під столичним судом. Потім ще й у фойє і коридорі суду. До бійки, правда, все ж не дійшло. Обстановка стримувала…