Ще мільйони українців вірять у міф, створений політиками „лівого” спрямування, про можливість реального покращення життя пересічних українців за рахунок формування „соціального” державного бюджету. Водночас, кожному економісту зрозуміло, що це залежить не від підвищення рівня мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму для працюючих чи мінімальної пенсії, які щорічно затверджує Верховна Рада України Законом України „По державний бюджет України”, а є лише наслідком зростання реальної заробітної плати громадян, що сплачують податки у бюджет. До речі, у 2007 році тільки інфляційна складова заробітної плати, що формується Постановою Кабміну про індексацію грошових доходів № 1078 від 17.07.03р., склала за рік 13,5 відсотків. Спробуємо розібратися.
З 1 січня 2008 року мінімальна заробітна плата підвищиться з 400 на початок минулого року до 515 гривень. Отже, соціальна пільга, тобто сума доходу з якої не вираховується прибутковий податок, для більшості пересічних громадян збільшується з 200 до 257,5 гривень (50 % від мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року). У 2007 році право на соціальну пільгу мали лише ті фізичні особи, які мали дохід менше 730 гривень. Згідно Закону розраховується цей показник як сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножена на 1,4 та округлена до найближчих 10 гривень. На 2008 рік розрахунок є таким: 633 х 1,4 = 886,2 грн., де 633 грн. - прожитковий мінімум на працездатну особу на 1 січня 2008 року. При округленні до найближчих 10 гривень отримаємо 890 гривень – рівень доходу фізичної особи для застосування соціальної пільги в Україні. Це фактично і є мінімальний рівень бідності для працюючих, офіційно визнаний державою, до якого існують пільги в оподаткуванні. Отже, зростання становить 21,9 % порівняно з 2007 роком. Це у тричі перевищує зростання 2007 року у 50 грн. (730 – 680), або на 7,3 відсотка.
Шкода, що зростання статистичного індексу споживчих цін на продукти харчування у 2007 році склало аж 123,7 відсотка. При цьому ціни на такі „народні продукти” як олія за рік зрости на 170, 4%, фрукти – 160,3%, , яйця – 154,4% , масло – 142,6%, борошно – 136,9%, овочі, включаючи картоплю, – 135,4% , а квартирна плата зросла на 123,1 відсотка.
Враховуючи, що левова частка доходів найбідніших верств населення витрачається саме на продукти харчування та квартплату, сподіватись на покращення рівня їх життя у 2008 році за рахунок соціального захисту з боку держави не доводиться.
Крім того, пенсійне забезпечення більшості громадян залежить від надходжень до Пенсійного фонду України, який головним чином формується за рахунок нарахувань на фонд заробітної плати у розмірі 33,2 відсотка. Нажаль, в Україні на кожного пенсіонера в середньому припадає лише двоє працюючих. Тому розраховувати на те, що середня пенсія українців буде більше 65 % від середньої зарплати, без залучення надходжень з інших джерел, не доводиться. Наприклад, продати прибуткові українські підприємства іноземцям?
І останнє. Інфляція у 2008 році у 20 відсотків і більше, в т.ч. через виплату знецінених заощаджень громадян часів розвинутого соціалізму, може перекреслити будь-які оптимістичні сподівання українців.
Отже, покращення життя українців залежить не від гучних заяв політиків та обіцянок на кшталт повернення у «брежнєвський» рай або приєднання до європейської спільноти, а від спільних дій Уряду, Верховної Ради та Гаранта Конституції, що спрямовані на зростання реальної заробітної плати громадян, що сплачують податки в бюджет, а також від дій самих найманих працівників по захисту своїх конституційних прав.
Сергій Соломаха
економічний оглядач газети „Сіверщині”