Борис Бублик – це не Зепп Хольцер, але й Україна -- не Австрія!
У вівторок знаменитий харків’янин Борис Бублик став гостем Чернігівського Клубу органічного землеробства. Він -- автор книжок-бестселерів про меланжевий город та город без турбот. Хто з дачників-городників їх ще не читав, для тих попереду – маса приємних відкриттів стосовно того копати чи не копати землю, труїти чи не труїти шкідників, боротися чи не боротися з ними. Одразу завважу, що Борис Бублик Не бореться, НЕ копає, НЕ труїть свої 12 соток. І у нього все чудово росте. Майже як у знаменитого аграрія Зеппа Хольцера. Про все це – в книгах Б.Бублика. До речі, Борис Бублик вже й у Зеппа Хольцера побув. Двічі: торік і цього літа. Враження – неймовірні. Авжеж: Хольцер їх водив на свої ділянки в гори, туди, де вже у серпні лежить сніг і там, серед снігів, у талановитого австрійця – проростають городні культури. Виростають дуже стійкими до хвороб, загартованими і… врожайними. Хольцер віддає перевагу природному землеробству, вирощує тільки давні сорти і каже, що пшениця нових сортів, яка вирощена на раундапно-гербіцидних полях, небезпечна для здоров’я, має збиту генетику і нічого доброго з неї люди не отримають.
А ще ви нізащо не здогадаєтесь, хто у Зеппа Хольцера пасе в горах курей! У нього вся живність ходить вільно, де хоче. Борис Бублик був вражений і загадав загадку присутнім на зустрічі: хто пасе курей у Хольцера? Хтось вигукнув: «Лисиці!» Бублик засміявся: ви дуже близькі до істини, але не з того боку і розповів те, що побачив в Альпах у господарстві Зеппа.
Курей у Хольцера пасуть… свині!
Так-так! Хольцер вже давно розводить крупних свиней, які живуть самі під відкритим небом (господар їм робить біля скель примітивне укриття) від дощу та снігу. Так от. Свині днями гребуться в землі, шукаючи корінці. А кури (не такі вже й дурні!) ходять слідом за свинями – шукають черв’ячків. Свині, виявляється, обожнюють курячий послід. А оскільки мають доволі допитливий характер, то ніяка лисиця на ділянку свиней не зайде: свиня одразу летить назустріч лисиці – знайомитись. Лисиця тікає від гріха подалі. А вночі кури сплять над свинями (Хольцер збив примітивні перекладини, а ще поставив в укриття ящик для яєць). Тобто все робиться практично само…
Ой. Вчитися нам та й вчитися у природи!
А ті з чернігівців, які прийшли на зустріч, слухали із захопленням і зачудуванням. Лунали сміх та оплески, тому що Борис Бублик – чудовий оповідач. Крім городніх турбот, він займається ще й розведенням черв”яків-старателів і жартує: «Маю таку ідею-фікс – зачервивити всю Україну, тому що ціни цим черв”ячкам немає! Їдять усе! Чудово переносять наші морозні зими (на відміну від примхливих каліфорнійських), бо впадають в анабіоз. Мають масу достоїнств. А що вже плодючі!!!”
Всіх своїх гостей Борис Бублик наділяє черв”ячками-старателями. ”А приїздити стали вже по 3 автобуси в день!, – ділиться враженнями. -- От тільки з Чернігова ще нікого у мене не було…А що ви думаєте – приїде автобус гостей – і моя яма з компостом на півметри зменшується…”
Зустріч завершилася оплесками і шквалом запитань допитливих дачників-городників, які вирішили твердо: треба й нашим їхати до Бублика!
Інеса ФТОМОВА
| Читайте також |
| Коментарі (0) |