Такий екстенсивний розвиток містить потенційні проблеми. Тим часом історична та приватна житлова забудова деградує. Очевидно, що це привабливо для тих, хто має відношення до розподілу ділянок. Досвід столиці свідчить, що прийняття генплану автоматично не знімає проблем. Треба ще план економічного і соціального розвитку. Спочатку, а потім буде видно, чи треба збільшувати територію міста. Але і так промпідприємства знищено, територія "гуляє", то для чого ще земля? Виводяться ж с/г угіддя!
Наша ДПС все ще шукає ворогів. У нормальних країнах нормально сплачувати податки, це діло честі, причому усіх громадян. Як заохочує наша ДПС тих, хто сплачує все більше? Хотілося б узнати.
Хочеться побажати Василю Григоровичу багато талаговитих учнів, щоб кобзарство розвивалося. Прекрасно звучить бандура у поєднанні з гітарою, камерним оркестром, при виконанні як народних, так і класичних творів, а також сучасних композицій. В.Нечепа показав себе різноплановим вокалістом і декламатором, а почути віртуоза - це, мабуть, попереду. Ми у Ніжені пробуємо познайомити публіку з різними бандуристами і кобзарями. Уже виступили Тетяна Лобода, квартет хору Г.Вірьовки: Валентина Нянько, Олена Лукашова, Наталія Созанська, Наталія Зубок; Тарас Силенко, Тарас Компаніченко, Василь Нечепа...
Тут пропонується змішати дві речі: історичний( традиційний ) вертеп і сучасний. Але ж нема проблеми - уже давно діє осучаснений вертеп, от тільки чи наважаться нині показати сьогоднішніх діячів у ньому, з огляду на актуальну політичну ситуацію у світі. Простіше далі " крутити " традиційний варіант, але людям звісно цікавіше побачити "на злобу дня". У часи цензури до подібного ходу частенько вдавалися народні лицедії.
Справжньої десталінізації не було ні тоді, що зрозуміло, ні тепер, що зовсім незрозуміло. Навпаки, йде "тиха" реанімація сталінської радянщини. Наприклад, у День пам'яті жертв Голодомору влада зміщує акценти з факту геноциду в поняття "голодомори", "український голодомор". У той же час законом чітко дано визначення Голодомору 1932-1933 рр. та визначена відповідальність за його порушення.
І все-таки, яким чином вирішується проблема з власністю, чи йдеться про повернення підприємств державі, чи про реприватизацію? Чи стане прецендент із "Криворіжсталлю" врешті-решт нормальною практикою? Шановні журналісти, задавайте такі питання!
Тут питання не до Яковишина, а до райдержадміністрації та райради, без яких ніхто нічого не побудує. Інше питання, які об'єднання громадян виступають від імені бобровицької громадськості ? ЧОО "Свобода" ? Якщо так, то, здається, що це вперше, коли політична партія береться за таку справу.
За цією інформацією правоохоронні органи повинні притягувати до відповідальності чиновників-саботажників. Якщо цього не відбувається, це говорить про слабкість центральної влади. А може це суто чернігівська проблема, бо у Ніжині все як належить. Однак, треба встигнути повирішувати питання з БТІ до 1 січня, коли вступить у дію закон. Уцілому ці нововведення на часі.
Просто влада розписується у своїй неспроможності забезпечити культурницький процес українською мовою. Правду сказав представник ПР: вони готові віддати інформпростір будь-кому, насамперед росіянам, співаків наших уже давно продають наліво-направо...Позиція Мовчана ганьбить Чернігівську "Просвіту" і я, як просвітянин, її засуджую.
Інформації багато, але хотілось би знати, у чому полягає патріотична складова виховання. Та й саме сучасне козацтво різношерстне. Пам'ятаймо, кров'ю козаків будувалася Російська імперія, яка потім їх і скасувала " за ненадобностю".
Треба дивитися на джерела фінансування: за державний кошт треба просувати українську культуру ( в т.ч. і російською та іншими мовами ), а також культури бездержавних народів, які проживають у нас, наприклад кримських татар, прилучаючи їх до державної мови. Тобто мовна політика має узгоджуватися із загальнокультурницькою політикою, беручи за взірець найкращий світовий ( а не тільки європейський ) досвід.
Хотів би внести кілька уточнень у повідомлення: Ю.Коптєв - почесний громадянин Прилук, а не Ніжина; встановлено пам'ятний знак Аркадія Дзюбіна, а не пам'ятник М.Бернесу. Лукавству нашої влади немає меж і таких прикладів по Україні повно.
Це не Азаров, а Табачник повертає нас до сусловщини. А що пропонує профільний комітет ВРУ на чолі з паном Яворівським? Адже статус у нього набагато вищий за міністра.
Депутати міськради кажуть"а" ( про дотацію ) і не кажуть "б" ( про бюджетну реформу ). Насправді Прилуки місто недотаційне, навпаки - формує 1% бюджету держави. Таких міст на Україні ще пошукати, в області це точно.
Використання палацу як музей - не кращий варіант. Поки-що не ясно, яке майбутнє у палацу Розумовського. Через це телесюжет про палац виглядає більш ніж скромно. Ось якби було оголошено, що це буде одна з резиденцій Президента... Тут є над чим попрацювати Мінкультури. Може колись М.Томенко очолить цю структуру, бо щось нам не везе з міністром.
У цій інформації нема головного - діюче законодавство дозволяє на обласному рівні прийняти рішення про встановлення пам'ятника будь кому. Хоча й цього поганого законодавства ( а точніше постанови КМУ від 08.09.2004р.№1181 за підписом В.Януковича ) не дотримуються. Громадські організації пасивні, а чиновник - безкарний.
Це нагода ставити питання про передачу "Просвіті" цього приміщення у постійне користування, тобто без оредної плати. Така практика широко існує. Дивно, що досі цього не зроблено. Цікаво, на яких умовах використовують приміщення міська і обласна ради, облдержадміністрація?
Влада нічого так не робить. Чомусь (?) так як Коцюбинських не вшановують інших, не менш видатних діячів (напр. П.Куліша), особливо політиків, які боролись проти більшовизму за волю України. Чи є вул. Героїв Крут у Чернігові?
До чого ці повчання , Тарасе? Сталінська конституція була красивою...Дотримання конституції і зараз першообов'язок влади. Нині бачимо рецидив застійного періоду в оцінці події громадянської війни. Що сталася до того ж в умовах голоду 1921 року і "воєнного комунізму". Тому закликаю учасників дискусії подати приклад толерантності.
БФ"Ніжен" недавно видав книжку Валентини Кузик про Левка Ревуцького, де розповідається про брата Дмитра, його величезний вплив на Лева Миколайовича ( Дмитро був набагато старший). Однак, далі Дмитро перебуває в "тіні" свого вшанованого владою брата, бо, мабуть, діють далі старі ідеологічні штампи і практика.
0
