| Шкурко | Дата: П'ятниця, 01-Бер-24, 10:39 | Повідомлення # 1 |
Група: Редактор
Повідомлень: 186
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
| Конституція України встановлює обов’язковість виконання законів та інших нормативно-правових актів, які приймаються на її основі й відповідають їй, усіма суб’єктами владних повноважень.
Першочерговими передумовами передачі законних повноважень держави у відання органів місцевого самоврядування є такі:
місцеві державні адміністрації мають ефективний та формалізований контроль за дотриманням законодавства;
громадськість має свою адекватну систему контролю.
Громадськість – це організована сукупність фізичних та юридичних осіб приватного права, яка на добровільних засадах бере участь у процесі підготовки та прийнятті органами публічної влади нормативно-правових актів та здійснює контроль за їхнім виконанням з метою захисту прав, свобод та законних інтересів.
Поняття «громадськість» у розумінні сфери дії ЗУ «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» (далі – Закон про ідентичність) є лаконічним терміном, який визначається як «інститути громадянського суспільства» (далі – громадські інститути), тобто неприбуткові організації, що діють відповідно до законодавства України.
Закон про ідентичність установлює досить обмежену участь громадських інститутів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності (далі – утвердження ідентичності): брати участь у діяльності координаційних рад, виконанні програм з утвердження ідентичності, володіти об’єктами інфраструктури утвердження ідентичності (ст. 24); взаємодіяти із суб’єктами, що здійснюють науково-методичне забезпечення реалізації державної політики у сфері утвердження ідентичності (ст. 26).
Розроблене на основі Закону про ідентичність Типове положення про координаційну раду з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевому органі виконавчої влади, органі місцевого самоврядування (далі – Типове положення) містить норму про взаємодію між координаційними радами, але не містить рекомендацій щодо механізму її виконання та щодо впливу громадських інститутів на таку взаємодію. Так, у пп.4 п.4 Положення про Координаційну раду з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності при Чернігівській обласній державній адміністрації (далі – обласне положення) зазначено, що координаційна рада згiдно з покладеними на неї завданнями на території Чернiгiвської областi здійснює взаємодію та обмiн досвiдом роботи з iншими координацiйними радами. А в п. 20 обласного положення зазначено, що пропозиції та рекомендації координацiйної ради можуть бути реалiзованi шляхом видачі розпорядження голови обласної державної адміністрації. Отже, організаційно-правові аспекти та механізм стосунків цього консультативно-дорадчого органу обласної державної адміністрації мають випливати з механізму зв'язків обласної державної адміністрації з Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та відповідно – з досвіду функціонування інших подібних консультативно-дорадчих органів при ній. Тому, знаючи достеменно механізм взаємодії владних органів, можна спрогнозувати можливу участь громадських інститутів у цьому процесі. Наголосимо, що без цього Закон про ідентичність ефективно не працюватиме. Роз’яснення щодо наявного механізму взаємодії обласної державної адміністрації з іншими органами влади і місцевого самоврядування, які повинні поширюватися й на сферу утвердження ідентичності, має надавати Департамент ciм’ї, молодi та спорту обласної державної адміністрації. Згідно з п. 21 обласного положення він здiйснює органiзацiйно-методичне, iнформацiйно-аналiтичне та матерiально-технiчне забезпечення дiяльностi координацiйної ради, тобто має бути фаховим підрозділом професійного супроводу її роботи. Допомогти здійснювати ці обов’язки може Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій. Цей заклад (скорочена назва – Сіверський центр післядипломної освіти) діє під безпосереднім керівництвом і контролем Чернігівської обласної ради та Чернігівської обласної державної адміністрації. Згідно з його статутом він надає науково-методичну, інформаційну й консультаційну допомогу органам державної влади та органам місцевого самоврядування. Тому пропонуємо ввести до складу координацiйної ради представника Сіверського центру післядипломної освіти. Доцільним є також уведення до складу координацiйної ради й представника Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського. Цей інститут засновано Чернігівською обласною державною адміністрацією, він є об’єктом власності Чернігівської обласної ради і має спроможність бути задіяним у сфері утвердження ідентичності. Це відповідає вимогам п. 13 Операційного плану заходів з реалізації у 2023-2025 роках Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2030 року.
Оскільки місцеві державні адміністрації координують діяльність територіальних підрозділів ЦОВВ і водночас здійснюють контроль за дотриманням законів з боку органів місцевого самоврядування, то є потреба в тому, щоб координаційні ради відповідних територій мали у своєму складі представників адміністративно-територіальних одиниць нижчих рівнів, які взаємодіють між собою (доповнити ст.ст. 15, 16 Закону про ідентичність; п. 8 Типового положення), і щоб громадські інститути мали вплив на таку взаємодію (доповнити ст. 24 Закону про ідентичність; пп.4 п.4 Типового положення). Потрібно внести такі ж зміни до обласного положення з тим, щоб залучати до роботи координаційної ради голів (заступників) координаційних рад при районних державних адміністраціях.
Відповідно в методичних рекомендаціях має бути прописаний механізм упливу громадських інститутів на взаємодію координаційних рад різних рівнів між собою під час складання методик, а також програм з утвердження ідентичності за принципом «знизу – вгору», коли пропозиції заходів виходять від громадських інститутів і мають наскрізне вертикальне спрямування, а їхнє виконання – за принципом «зверху – вниз» під контролем та за участі громадських інститутів. У той час як державний контроль здійснюється за встановленими індикаторами, контроль із боку громадськості має неформальний характер.
Здійснюючи моніторинг діяльності координаційних рад, громадські інститути готують звернення до голів місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування для реагування в межах здійснення контролю за виконанням програм. Ось чому важливо інформувати громадськість про діяльність координаційних рад не тільки засобом офіційних ресурсів, а й шляхом адресної розсилки громадським інститутам.
Щодо ефективної діяльності самих громадських інститутів, то вони мають бути організаційно й фінансово спроможними до виконання взятих обов’язків. Організаційно – це означає бути внутрішньо структурованими та вертикально інтегрованими на всіх рівнях адміністративно-територіального устрою. Фінансово – це означає мати постійні джерела фінансування персоналу для його роботи зі складання та виконання програм. Головним джерелом фінансування мають бути бюджети державних, регіональних, місцевих цільових програм сприяння розвитку громадянського суспільства, інших цільових програм, включно з програмами з утвердження ідентичності. Попередньо потрібно скласти перелік громадських інститутів у сферi утвердження iдентичності, згідно з яким залучати їх до співпраці.
Серед діючих системних громадських інститутів, які можуть бути залученими до взаємодії з координаційними радами різних рівнів, чільне місце належить мережам товариств «Просвіта» і козацьких товариств. Передумовою співпраці є здійснення комплексу заходів з їхньої реорганізації для приведення до стану, який забезпечуватиме їхню спроможність щодо участі у сфері утвердження ідентичності. Стосовно козацьких товариств, їхня участь має полягати в популяризації творення власної держави, видатних особистостей українського державотворення періоду Війська Запорозького під проводом Гетьмана Богдана Хмельницького і Української Держави під проводом Гетьмана Павла Скоропадського та в застосуванні історичного досвіду в сучасному державотворенні, зокрема в побудові ефективного адміністративно-територіального устрою на кшталт сотенно-полкового.
На питанні реформування товариств «Просвіта» зупинюся детальніше, оскільки вони як ніякі інші громадські інститути наближені до вирішення проблем у сфері утвердження iдентичності. Головним завданням товариств «Просвіта» на сучасному етапі є подальший розвиток ідеології українського національного державотворення та виконання ролі системного помічника й контролера влади в її впровадженні за умови їхньої всебічної підтримки з боку владних структур. У зв'язку з цим на часі є ініціювання підготовки проєкту Закону України «Про товариства "Просвіта"». Що така потреба має реальне підґрунтя, засвідчує досвід сусідніх слов’янських країн, де успішно діють подібні до «Просвіт» товариства з назвою Матиця із додаванням назви країни – Словацька, Чеська, Хорватська, Словенська, Сербська. Процитуємо актуальні й для нас тези з документа «Сучасна ідеологічна місія Матиці Словацької»:
«Словаки мають право на гарантування вільної національно-духовної самореалізації у власній державі. Ці гарантії також включають юридично гарантоване функціонування громадського об’єднання та національне утвердження Матиці Словацької.
Матиця Словацька є безпартійним і неконфесійним інститутом для всіх словаків, які крізь патріотичну призму бачать демократичну Словаччину і вільну словацьку націю як тверду, незалежну і впевнену частину сучасної Європи і світу.
У нестабільний час, коли наш східний сусід переживає збройний конфлікт, західноєвропейські міста тероризуються екстремістами, а розвинена соціальна система не є самоочевидною для кожної країни, ми повинні сприяти усвідомленню нашої країни Словаччини як упевненої і суверенної країни зі своїми традиціями та цінностями.
Краща і впевненіша Словаччина в європейській, слов’янській і світовій спільноті не буде досягнута без духовно впевненої словацької нації. Матиця Словацька підтримує гордість словаків за свою словацькість та свою країну завдяки повсякденній діяльності».
Це товариство діє на підставі Закону про Матицю Словацьку від 1997 року, отримує державне забезпечення, її членами є як фізичні, так і юридичні особи.
Тож справа нині полягає у відновленні мережі товариств «Просвіта», консолідації їх у всеукраїнській громадській спілці та в інтеграції до влади.
Потрібні реальні механізми взаємодії з владою, включно з фінансуванням на паритетних умовах – і від самих «Просвіт», і з бюджетів громад. Досі влада під себе та від імені громад творила псевдопартнерські структури з повним бюджетним фінансуванням (наприклад молодіжні центри як комунальні заклади). Неефективність такого підходу засвідчує стан закладів гуманітарної сфери в територіальних громадах, який характеризується їхнім суттєвим скороченням, що особливо загрозливо в умовах ідеологічно-інформаційної експансії росії. Натомість місцеві товариства «Просвіта» могли б запропонувати співпрацю в реалізації гуманітарних проєктів, зокрема створення духовно-просвітницьких центрів як об’єктів інфраструктури утвердження iдентичності.
Це відповідає Пріоритетному напряму 2. «Взаємопідтримка та співпраця щодо формування української національної та громадянської ідентичності між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та інститутами громадянського суспільства» Операційного плану заходів з реалізації у 2023-2025 роках Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2030 року.
Висновки-пропозиції:
1. Запропонувати Координацiйній раді при КМУ рекомендувати внесення доповнень до Типового положення щодо:
а) формулювання механізму взаємодії між координаційними радами та щодо впливу громадських інститутів на таку взаємодію;
б) обов’язковості прийняття до розгляду та врахування пропозицій і рекомендацій координаційних рад.
2. Увести до складу координацiйної ради представників Сіверського центру післядипломної освіти та Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського.
3. Увести до складу координацiйної ради представників районних державних адміністрацій, а саме голів (заступників голів) координаційних рад при районних державних адміністраціях.
4. Розробити методичні рекомендації з викладом механізму впливу громадських інститутів на взаємодію координацiйної ради з іншими координаційними радами під час складання й виконання програм у сфері утвердження iдентичності.
5. Скласти перелік громадських інститутів у сферi утвердження iдентичності та залучати їх до взаємодії координацiйної ради з іншими координаційними радами під час складання й виконання програм у сфері утвердження iдентичності.
6. Сприяти розвитку громадянського суспільства, доповнивши відповідну обласну цільову програму заходами щодо фінансування відновлення мережі товариств «Просвіта» з організаційно-правовою формою «громадська спілка».
7. Запропонувати Координацiйній раді при КМУ рекомендувати ініціювання підготовки проєкту Закону України «Про товариства "Просвіта"».
|
| |
| |
