| Шкурко | Дата: П'ятниця, 21-Лип-23, 13:24 | Повідомлення # 1 |
Група: Редактор
Повідомлень: 186
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
| Устрій Війська Запорозького на прикладі Ніжинського полку як взірець побудови сучасної української держави
Однією з основних ознак української державності Війська Запорозького середини XVII – XVIIІ ст., яке в історичній літературі отримало назву Гетьманщина, є форма її адміністративно-територіального устрою, запроваджена Гетьманом Богданом Хмельницьким на вивільнених з-під влади Речі Посполитої землях. Упродовж 1648–1783 рр. територія Гетьманщини поділялася на полки, сотні та курені. Зазначимо, що полки як військові та адміністративно-територіальні одиниці функціонували в низці держав, але тільки в Гетьманщині полково-сотенна організація війська стала основою ще й державно-територіального устрою. Одним із конституційних актів тієї доби дослідники називають «Статті про устрій Війська Запорозького» 1648 року, спираючись на який Гетьман видавав універсали, скликав ради, здійснював судочинство. У період України-Гетьманщини не лише «Статті», а й Литовський і Маґдебурзький статути, козацьке звичаєве право, міжнародні угоди були джерелом конституційного права та основних принципів організації державної влади.
Створена урядом Війська Запорозького адміністративно-територіальна полкова структура була чітким інститутом, який повинен був реагувати на актуальні виклики війни і певним чином реалізовувати функції суспільства та держави. Кожен полк і кожна сотня мали постійне місцеперебування – місто, містечко чи село, де розташовувалися резиденції полковника і сотника. Як правило, центром, тобто полковим осередком, обиралося найбільше місто серед населених пунктів полку. На землях Війська Запорозького найбільшим містом був Ніжин, тому Ніжинський полк відразу став найбільшим у державі. Він був важливою складовою Гетьманщини упродовж 1648–1783 рр., проіснував від початку відновлення української козацької держави і до її ліквідації у кінці XVIIІ ст. урядом Російської імперії.
Нині в Україні триває широкомасштабна війна з цією імперією зла. Ніжин і Ніжинський район опинилися в тимчасовій окупації та в зоні бойових дій. Громада згуртувалася перед цим викликом і уберегла місто завдяки патріотизму людей, основаному на героїчних традиціях боротьби за українську державність часів Війська Запорозького. Але безпекові загрози залишаються і тому важливо зміцнювати патріотичний дух громад шляхом відзначення в 2023 році 375-річчя відновлення Війська Запорозького та заснування Ніжинського полку цієї держави.
Адже не тільки наявні пам’ятки історії та архітектури Ніжина, а й створювані останніми роками місця пам’яті є своєрідним літописом української державності. Туристів у місті зустрічають не тільки збережена архітектура, а й унаочнений козацький дух ніжинців!
У цьому зв’язку можливим і доречним було б започаткування в Ніжині та Ніжинському районі традиції використання в урочистостях і процедурних заходах державної атрибутики Війська Запорозького: полковничого пернача (для голів Ніжинської районної ради і Ніжинської районної державної адміністрації), сотницького значка (для голів територіальних громад) як символів кількасотрічної історичної спадкоємності нашого національного державотворення. Це надало б очільникам ніжинських владних і самоврядних інституцій пафосу носіїв давніх українських національних елітарних традицій.
Крім того, реалізація комплексних і довгострокових заходів стала б важливим етапом у розвитку туристичної інфраструктури Ніжина, де місто презентувалося б як суб’єкт майбутнього Історико-культурного заповідника «Ніжин – полкове місто Війська Запорозького».
|
| |
| |
