| Шкурко | Дата: П'ятниця, 26-Трав-23, 19:35 | Повідомлення # 1 |
Група: Редактор
Повідомлень: 186
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
| Визначальною ознакою будь-якого суспільства є функціонування механізмів самовідтворення й самозбереження. Фундаментальна різниця між спільнотами полягає в тому, що одні всупереч небезпекам продовжують ефективне самовідтворення, а інші втратили здатність відтворювати себе як суб’єкта історії. Україна поки що таких механізмів не знайшла [1].
Нам до сьогодні не вдалося здійснити перехід до цивілізованого суспільства, позбавленого "варварської демократії" з її несприйняттям авторитету розуму, порядку, закону. А саме вони спроможні гарантувати захищену правовим законодавством індивідуальну свободу щодо вибору життєстверджувальних цінностей та можливості їхнього досягнення [2]. Соціологічні дослідження свідчать, що для української молоді економічний добробут є першорядною цінністю, працевлаштування – другою за значущістю, безпека – третьою [3]. Цінності, спрямовані на створення сім’ї й народження дітей, тобто ті, що є змістом самовідтворення, потрапили на периферію. Це характерно не тільки для України, а й для всієї Європи. За даними ЮНЕСКО, криза "людських цінностей" у Європі зумовлена масштабними глобальними загрозами, що й зумовлює падіння народжуваності [4]. Рівень народжуваності є провідним чинником змін у кількості населення, який, на думку більшості дослідників, нерозривно пов’язаний з інститутом сім’ї та її розвитком [5].
Уся історія людського суспільства свідчить, що базовими в ієрархії інтересів будь-якого етносу чи держави завжди були й залишаються виживання та відтворення населення як у кількісному, так і в якісному вимірах [6].
На нашу думку, було б доцільно вивчати тему боротьби за українську ідентичність у біологічній та ментальній формах. Кожна епоха висуває українцям свої загострені вимоги для збереження нації. Наші сусіди "організовують" нам історичні випробування щодо самоусвідомлення нашої ідентичності. Очевидно, думки і справи очільників держави повинні зосереджуватися навколо людиноцентризму в Україні. Він повинен відображатися гармонійно в поєднанні з благами, якими Природа наділила нас, на користь і заради Людини. Мовиться про формування україноцентричного світогляду з одночасною інтеграцією нації до світового порядку. Отже, головна теза україноцентризму полягає в забезпеченні біологічного та ментального відтворення популяції українців.
Україноцентризм розуміємо як ідею і чин, спрямовані на розвиток української нації у своїй державі (україноцентричного ядра). Підживлення україноцентричного ядра має відбуватися за рахунок українського світу (україноцентричної периферії). Разом вони працюють для досягнення демографічного оптимуму. Демографічний оптимум – найбільш раціональний тип відтворення населення як із точки зору інтенсивності процесів народжуваності й смертності, так і щодо відтворення демографічних структур міграції населення. Уявлення про демографічний оптимум залежить від темпів зростання населення й економічного піднесення і стану довкілля [7]. Показник демографічного оптимуму України має відповідати забезпеченню головних характеристик: етнічної (відтворення і динаміка чисельності української нації, корінних народів і нацменшин), еколого-економічної (гармонійний розвиток суспільного виробництва), військової (забезпечення мобілізаційних можливостей країни).
На момент проголошення незалежності України у 1991 р. нас було 52,3 млн (1 % від 5,383 млрд світового населення), зараз орієнтовно 35 млн (0,4 % від 8 млрд), тобто відбулося відносне скорочення в 2,5 рази. Можемо зробити висновок, що наш демографічний оптимум мав би становити щонайменше 80 млн. Якби станом на 24.02.2022 р. населення в Україні становило не 41 млн (за офіційними даними), а вдвічі більше, то навряд чи сусід наважився б напасти на нас.
Завдання щодо відновлення чисельності населення має вирішуватися двома шляхами: стимулюванням народжуваності та репатріацією етнічних українців.
Зараз відбувається процес формування так званого «Українського світу» – зарубіжного українства, з яким Україна будуватиме стратегічну співпрацю. В обставинах сьогодення середовище «Українського світу» не завжди має прив’язку до «своєї» землі, і саме так існує явище світового українства [8]. Якщо так сталося, що воно поглибилося, то репатріація цього «світового українства» до «землі обітованої» – України могла б стати ще одним інструментом покращення нашого демографічного становища [9]. За прогнозами економістів, для відбудови України після війни не вистачатиме 4,5 млн працівників. Рекрутування до іноземних підрядних компаній спеціалістів із числа зарубіжного українства слугуватиме вирішенню проблеми з трудовими ресурсами і стане інструментом репатріації.
Відтік населення зі сходу й півдня України створює передумови щодо покращення там людського потенціалу після звільнення. Втрата багатоквартирного фонду внаслідок війни створює необхідність відбудови житла індивідуального типу для сімей з 3–5 дітьми. Таке індивідуальне житло для багатодітних сімей (принаймні обмінний фонд) потрібне замість гуртожитків, малосімейок, «хрущовок», це уособлюватиме відхід від мегаміст радянського минулого.
На часі також ухвалення Закону «Про українську націю» і на основі його розроблення Державної програми збільшення чисельності української нації. Вона повинна містити демографічне планування шляхом підпорядкування цій меті соціалізації жінок і чоловіків. Для жінок активна соціальна адаптація мала б відбуватися після 40 років (тобто після завершення дітородного періоду), а для чоловіків – до 40 років (тобто до сімейно-шлюбного періоду). Таким чином, робився б наголос на нормативній статево-рольовій поведінці, коли біологічні статево-рольові стереотипи збігаються з гендером, що зумовлюватиме найкращий демографічний результат.
Отже, держава має сформувати демографічний запит українському суспільству на підставі економічних обґрунтувань розвитку продуктивних сил на довготермінову перспективу за етапами 25 і 50 років з проміжними 5-річними термінами коригування на підставі переписів населення. А ефективність державного управління кожної владної каденції має оцінюватися щорічно за двома показниками: динамікою чисельності населення і ВВП на душу населення. Слід звернути увагу на те, що в Єдиному державному демографічному реєстрі забороняється вимагати від осіб персональні дані, які свідчать про етнічне походження (національність). Це суперечить конституційним правам української нації, всіх корінних народів і національних меншин України на їхній розвиток (ст. 11 Конституції України). Тому досі залишається не зрозумілим до кінця, яку етнополітику проводить Україна як держава і чи не є це однією з причин труднощів самоідентифікації населення країни [10].
Нині планування дітонародження не є темою публічного обговорення, здебільшого це є турботою жінок. Останнім часом на українців чиниться зовнішній тиск під гаслом упровадження гендерної рівності й прав так званих сексуальних меншин. Вихід вбачаємо у здійсненні просвітницької роботи щодо вирішення демографічної проблеми шляхом пропагування й підтримки багатодітності [11]. Саме тому, коли було зареєстровано проєкт закону про інститут «реєстрованого партнерства», Православна церква України закликала зняти його з розгляду та відхилити як такий, що суперечить статті 51 Конституції України та несе загрозу для демографічної ситуації в Україні [12]. Слід зазначити, що перехід на новий церковний календар також має прогресивне значення, бо він наближає нас до космічно-природного і водночас святково-трудового календаря хлібороба, виробленого нашими пращурами [13]. Таким чином, поєднання християнських настанов і православних традицій народу сприятиме духовному відродженню і розвитку національної ідентичності, що стимулюватиме потяг до здорового й духовно насиченого родинного життя, покращить демографічну ситуацію.
Вершиною україноцентричного підходу до відродження нації стане реалізація ініціативи Президента України В. Зеленського про економічний паспорт українця. Доповнення його положенням про виплату на кожну дитину від народження й до досягнення повноліття частки від ренти основного національного багатства України землі та її природних ресурсів мотивуватиме громадян до дітонародження, піклування про їхнє здоров’я, цінування громадянства й лояльності до держави, охорони її довкілля й кордонів [14].
Список використаних джерел
1. Горелов М., Моця О., Рафальський О. Українська етнічна нація / гол. ред. І. С. Чабан. Київ: Еко-продакшн, 2012. С. 143.
2. Шусть В. В. Проекція ціннісно-смислових домінант давньоукраїнського суспільства на сучасний соціальний простір українства. Історія в нас і ми в історії: психологія історичної пам’яті. Матеріали П’ятого круглого столу круглого столу (з міжнародною участю). Спецпроєкт «Історична нарація та її вплив на національну свідомість українців» (25 жовтня 2021 р.) / наук. ред. О. В. Яремчук, В. М. Саєнкa. Київ: ІСПП НАПН України, 2021. С. 94–100. URL: https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/ist-v-nas21.pdf
3. Центр «Нова Європа». Результати загальнонаціонального опитування. Українське покоління Z: цінності та орієнтири / ред. та координ. проекту Катерина Зарембо. Київ, 2017. С. 128. URL: imap://ceo%40siaivo%[email protected]:993/fetch%3EUID%3E.INBOX%3E17299?part=1.3&filename=Ukr_Generation_ukr_inet-2.pdf&type=application/pdf
4. Ручка А. О. Ціннісна зміна як провідна тема сучасного соціологічного аналізу. Український інформаційний простір. Число 1. Ч. 2. Київ: КНУКіМ, 2013. С. 163–169.
5. Дорошенко Л. С. Демографія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Київ: МАУП, 2005. С. 92.
6. Там само. С. 77.
7. Там само. С. 20.
8. Ціпко А., Бойко Т., Газізова О., Бойко С. Українознавство: навчальна програма для учнів 5–11 класів закладів загальної середньої освіти України. Київ, 2020. С. 101.
9. Війна і демографія. Ніжинський вісник. 2022. № 20–21 (1474027), 15 вересня (Нова Просвіта, вкладка. № 9 (390)). С. 4.
10. Козловець М. А. Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації: монографія. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. С. 397.
11. Війна і демографія. Ніжинський вісник. 2022. № 20–21 (1474027), 15 вересня (Нова Просвіта, вкладка. № 9 (390)). С. 4.
12. Документи засідання Священного Синоду ПЦУ, 28 березня 2023 р. URL: https://www.pomisna.info/uk....-2023-r
13. Речник рідновіра. Київ: Трійця, 2003. С. 60.
14. Шкурко М. Щоб наша земля стала своєю. AgroPortal. URL: https://agroportal.ua/blogs/chtoby-nasha-zemlya-stala-svoei
|
| |
| |
| dmitryii | Дата: Середа, 07-Чер-23, 10:55 | Повідомлення # 2 |
Група: Читач
Повідомлень: 3
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| Дуже познавально.
|
| |
| |
| Шкурко | Дата: Вівторок, 31-Жов-23, 11:22 | Повідомлення # 3 |
|
Група: Редактор
Повідомлень: 186
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
| Дякую за відгук. Тема україноцентризму не розпрацьована поки-що в державну ідеологію і політику. Але сучасні виклики таке завдання ставлять. Цей запит покличе до керма держави нову команду.
|
| |
| |
