| Шкурко | Дата: П'ятниця, 22-Лип-22, 13:48 | Повідомлення # 1 |
Група: Редактор
Повідомлень: 186
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
| Будь-яка країна буде мати незалежність лише за умови національної стійкості, яку демонструють як держава, так і громадянське суспільство 1. Національна стійкість України переживає безпрецедентні випробування в умовах довготривалої неоголошеної війни російської держави. Територіальні втрати на півдні й сході України, які виникли через відсутність достатнього опору свідчать, що національна стійкість не була там забезпечена не тільки з точки зору військових чинників національної безпеки, але й з погляду готовності громадянського суспільства до самомобілізації, самоорганізації, організованого спротиву. У цьому сенсі північні області виявилися на висоті викликів воєнного часу. Пояснення вбачаємо, крім усього іншого, в готовності громадянського суспільства в цій частині країни до вияву непохитності національної стійкості в час екстремальних випробувань. Серед інститутів громадянського суспільства, задіяних у формуванні національної стійкості, помітне місце займає товариство «Просвіта». Не дивлячись на організаційну слабкість його всеукраїнської структури, місцеві осередки діють в автономному режимі, зберігаючи тяглість традицій. Так, у Ніжині товариство «Просвіта» виникло ще в 1907 р., тобто 115 років тому. Не зважаючи на тривалі перерви, осередки товариства «Просвіта» діють самостійно по всій Україні до сьогодні й залишаються чи не єдиним системним поборником цивілізаційної ідентичності українського населення, яке сформувало мононаціональний склад суспільства. Так сталося, що національні меншини, які є зрусифікованішими за українців, не виявляють потреби в самоідентифікації та самоорганізації, тому «Просвіта» має опікуватися й ними, здійснюючи інтеграцію їх до українського громадянського суспільства. Щоб справитися з таким завданням та бути носієм історичної правди і цивілізаційних цінностей розвиненого європейського простору для всіх громадян держави, товариству «Просвіта» потрібно радикально вдосконалити організаційну структуру шляхом фактичного його перезаснування в спілку, починаючи від низових структур. Витворення нової якості «Просвіти» має полягати в побудові (чи відродженні) міцної матеріальної бази в кожному осередку для професійної роботи персоналу з високим рівнем наукової й практичної підготовки та мотивації.
Для цього потрібно взяти на озброєння досвід просвітянських попередників. Моє цьоголітнє ознайомлення зі станом «Просвіт» на місцях — у Тернополі, Рівному, Ужгороді, Золочеві (на Львівщині), а також вивчення історій «Просвіти» на Прикарпатті (Івано-Франківщина) та на Поділлі (Вінниччина і Хмельниччина) засвідчило, що «Просвіти» колись мали будівлі, земельні угіддя, підприємства й значні фінансові дотації від урядів Австро-Угорщини, Чехословаччини, Польщі, чого нема в сучасній Україні. Виходить, чужі держави були зацікавлені в просвітницькій діяльності, а своя — ні. Парадоксальна ситуація, на перший погляд, пояснюється очевидним фактом – маргіналізацією та кризою традиційних цінностей під впливом нав’язування суспільству корупційно-олігархічної ідентичності, відчуження в підсумку громадянина від держави 2. Це ослабило економічно й безпеково країну настільки, що зробило її спокусливою для агресії й загарбництва з боку північного сусіда.
Висновок полягає в тому, що формування цивілізаційної ідентичності українців належить до ключової функції держави й пріоритетного завдання громадянського суспільства, провідним інститутом якого в гуманітарний царині є товариство «Просвіта». Створення і реалізація цільових програм просвітницької роботи, видавничої діяльності, організація лекційної пропаганди ролі національної ідеї як стрижня ідентифікації суспільства – такими є завдання «Просвіти», вирішення яких потребує нової організаційної основи відповідно до умов цифровізації та глобалізації сучасного світу.
Українське ядро ідентичності, побудоване на основі історичної та культурної самобутності українського народу, повинно отримати сучасну дієву громадянську оболонку в актуальній організаційній формі товариства «Просвіта».
_____________________________
1 Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз: національна доповідь / ред. кол. С. І. Пирожков, О. М. Майборода, Н. В. Хамітов, Є. І. Головаха, С. С. Дембіцький, В. А. Смолій, О. В. Скрипнюк, С. В. Стоєцький. Київ : ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2022, с.467.
2 Цивілізаційна ідентичність українства: історія і сучасність / авт. кол.: О. Рафальський (керівник), Я. Калакура (науковий редактор), О. Калакура, М. Юрій. Київ : ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2022., с.361-380.
|
| |
| |
