По правді кажучи, ми в це село потрапили випадково — заблукали на шляхах Менського району. Проїхали кілька кілометрів — жодного вказівника чи дорожнього знака. Наша дорога якось не дуже збігалася з тією, що була нанесена на карті. До того ж, на шляху впродовж багатьох кілометрів були відсутні будь-які дорожні вказівники. Куди ми заїхали -- було невідомо. Тож вирішили, роздивившись довкола, їхати хоч до якогось житла і вже в людей розпитати потрібний шлях. Так і потрапили до садиби Тетяни Антонівни.
І — справжнє чудо! — ця жінка виявилася родом із Блистови і була колишньою ученицею моєї давно покійної бабусі Олександри Христантіївні Дзюби. Бабуся була її першою вчителькою з першого до четвертого класу. А півроку як покійний чоловік Тетяни Антонівни Олексій Васильович Силка був також із Блистови і ще й по якійсь гілці також, як і я, доводився далеким родичем знаменитому силачу Терентію Кореню.

Подружжя багато років прожило в цьому селі Тонка. Тетяна Антонівна розповідає, що 36 років проробила тут продавцем у магазині. Магазин — трохи збоку від її хати. Давно стоїть зачинений. А колись же сюди за товаром приїздили з багатьох навколишніх сіл: тут трохи дешевше, ніж будь-де, продавалися і консерви рибні, і олія, і борошно, і ще багато чого, без чого в селі ніяк не обійтись.

Трохи дивна назва села (а воно нині більше подібне до хутора) виявилася похідною від слова «ацетонка» — раніше тут діяло потужне лісництво. Напевне, у виробництві, яке було тут розгорнуте, використовували ацетон. Тож у розмовах звучало: «Поїхати на Ацетонку, робота на Ацетонці» тощо. А коли постало питання, як же цей населений пункт позначити, то вирішили слово скоротити — так і отримало село назву Тонка…
Здавалося б, який оптимізм може бути в цій ситуації? Але Тетяна Антонівна не сумує: на подвір’ї тупцяють гуси, кури, на літні канікули
до неї приїхала онука. А на зиму до літньої жінки збирається переїхати жити брат. Так що життя триває. Хоча, погодьтесь, поштова адреса звучить доволі кумедно: село Тонка, вулиця Тонка, будинок №1…

Інеса ФТОМОВА
На знімку: Тетяна Силка