Головна › Статті › Суспільство
Суспільство
Тези звіту голови чернігівської "Просвіти" Василя Чепурного при відставці
15-Лис-15 4050 5.0 0
Тези звіту голови
Чернігівського обласного товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка
Василя Чепурного
за період роботи з червня 2013 року по листопад 2015 року

Оскільки конференція скликана за моєю заявою про відставку, а правління обране згідно Статуту на 4 роки – то я маю звітувати про свою роботу, а не про роботу всього правління, хоча ми діяли завжди невіддільно.

I. Це був час найбільшої агресії антиукраїнських сил проти чернігівської «Просвіти» - рейдерське захоплення газети «Сіверщина», книгарні «Інтермеццо», спроба захоплення приміщення та керівництва «Просвіти». Я можу назвати прізвища керівника і виконавців цих планів, але головне, що ми значною мірою відбили ці атаки, щоправда, не обійшлося без втрат.

А. Приміщення.
Керівництво обласної Партії регіонів мало намір захопити приміщення «Просвіти», оскільки воно в центрі, історична будівля та ще й красива. Довго переповідати перипетії цієї боротьби, я тільки хочу нагадати збір підписів нами та допомогу Івана Плюща, завдяки якому ці плани вдалося поламати. «Шістками» для виконання тих планів виступили приватні підприємці, які роками годувалися завдяки «Просвіті» та надумали під шумок захопити другий поверх нашого приміщення. До речі, ці підприємці залишили «Просвіті» борг тільки за тепло (за два роки) у розмірі 13 тисяч гривень. Що підтверджено матеріалами перевірки контрольно- ревізійною інспекцією.
Перспектива: добиватися від обласної ради передачі приміщення в користування. І переходити на автономне опалення.

Б. Газета «Сіверщина».
Нам вдалося зберегти юридичний статус газети, але не вдалося зберегти щотижневий вихід газети, яка завдяки Віктору Лазарю та Сергію Аверченку, виконавцям планів регіоналів, припинила вихід. Зараз ми пробуємо відновити вихід, але до виконання цих планів ще далеко.
Перспектива: відновлення у новому форматі.

В. Книгарня «Інтермеццо».
Нагадую, що 4 роки існувала книгарня «Просвіти» під назвою «Добра книга». А відкриття книгарні «Інтермеццо» сталося завдяки «Просвіті» - до назви включно, якої я є автором. Книгарня захоплена підприємцями Жогалками, яким «Просвіта» доручила займатися нею, а вони її привласнили. Щоб не втратити для загальної української справи єдину українську книгарню – ми не робили жодних спроб її повернути. Натомість ми відкрили нову книгарню – у приміщенні «Просвіти». Нею зайнявся Олександр Шевченко і ви бачите її початки.
Перспектива: розгортання книгарні «Просвіти» зі створенням в районах опорних пунктів.

Г. Галерея «Круті сходи».
Вона була створена «Просвітою» і діяла виключно під егідою «Просвіти». Тому господарський суд області підтвердив наше право на неї, включно з усіма експонатами. Вищий господарський суд, куди послідовно зверталася підприємець Т.Жогалко з позовами проти «Просвіти», підтвердив це рішення. Більшу частину експонатів ми передали їй, оскільки в них є реальні власники – народні майстри. Частину повернули майстрам ми самі. Частина – виставлена в нашій галереї, яка також починає відновлювати роботу. Призначено нового директора галереї і, сподіваюся, після вирішення питання з опаленням, вона поступово відновить добре ім’я і роботу.
Ґ. Журнал «Сіверянський літопис», заснований чернігівською «Просвітою», є ознакою подвижництва члена правління Сергія Павленка. 20 років він видає цей журнал, аналогів якому в Україні нема.

ІІ Організаційна робота

Правління засідало регулярно, всі рішення приймалися винятково правлінням. Тому регіоналам не вдалося його розколоти, хоча спроби були. За час від конференції ми кооптували до складу правління Володимира Поліщука і конференції треба чи схвалити це рішення чи відмінити. Конференція також вправі змінити склад правління чи переобрати його повністю.

Ніжин – організація невелика, але проведено ряд помітних акцій, як біл-борди до ювілеїв видатних діячів України, - Василя Стуса, Євгена Петрушевича, Володимира Верадського тощо.
Славутич – активна участь у політичному житті (до Дня перемоги) та в релігійному.
Новгород- Сіверський – жоден культурний захід не обходиться без «Просвіти». Це наш форпост українства на крайній півночі. Борис Домоцький видає газету «Правий берег Десни».
Корюківка – активна діяльність Андрія Навродського, Віктора Божка та Віктора Татарина.
Сосниця – літературна студія «Убідь».
Борзна – діяльність навколо бібліотеки (видання книги Мастєрової «Суча дочка»).
Бахмач – діяльність така різноманітна, що я був приємно вражений, почувши звіт на зборах районної організації: це і Батурин з дитячою недільною школою, і письменник Іван Просяник…
Прилуки – на жаль, після втрати позицій Ігоря Павлюченка щодо кафе, створеного під егідою імені актора Яковченка (в іншій формі, але там теж пережили рейдерство), про активну діяльність «Просвіти» не чути. Але повернення до міста Орисі Григоренко дає надію на відновлення.
У Щорсі Сергій Шумський зорганізував роботу осередку на допомогу церкві і вже є храм Київського патріархату.
Днями буде відновлено осередок у Носівці – щойно ми провели підготовчу роботу з директором станції юних техніків Василем Кияницею.

На жаль, не чути про активну діяльність у Бобровиці, Ічні, Коропі, якісь проблеми особистісного плану виникли в Куликівці. І треба відновлювати роботу в Ріпках, Мені, Талалаївці, Семенівці.

ІІІ. Найбільш помітна робота обласної «Просвіти».
А. Участь в революції Гідности.
Як голова «Просвіти», я ввійшов до штабу національного опору і очолив прес- службу. До штабу також входили члени правління Володимир Ступак і Володимир Поліщук. Важко передати все, що зробив штаб, але надзвичайно багато. Багато просвітян також були і на Майдані, і у себе в районах та містах.
Б. Російсько- українська війна.
Три приклади – кулеметником 13 батальйону відслужив рік на фронті заступник голови Олександр Шевченко, реально на війні також були голови бахмацької і щорської «Просвіт» Олег Калиняк і Сергій Шумський. До того ж, Олег Калиняк у віці не призовному пішов добровольцем і залишив у Старогнатівці добру пам’ять як військовий лікар і серед воїнів, і серед місцевих жителів.
В. Позиція «Просвіти» завжди була в інформаційному просторі – чи то йшлося про суспільні процеси, чи про культурні. Останній приклад – зараз всі активно обговорюють позицію «Просвіти» по перенесенню щ центру міста могли комуністів та братських могил.
Г. Підтримка української Церкви – приклади в Щорсі, Городні, Чернігові тощо.
Ґ. Декомунізація.
Це те, за що ми так довго боролися – тому я прийняв пропозицію стати радником голови ОДА з питань декомунізації. Але з моєю відставкою це не пов’язано.
Найбільш проблемними точками є Щорс, Новгород- Сіверський, Семенівка.

ІV. Чому я подаю у відставку?
Тому, що 25 з половиною років – це занадто. Але я не міг піти у відставку тоді, коли януковичеві рейдери та їх шавки штурмували «Просвіту», бо це було б дезертирство. Яне міг піти й тоді, коли після Ющенка у всіх опустилися руки, як мокрі крила в курки. Бо це теж було б негарно.
Але зараз, коли «Просвіта» відбила (не без втрат) атаку, коли є заступник Олександр Шевченко, який пройшов добру виучку – від нашого правління до фронту – я можу спокійно, як казав кардинал Любомир Гузар, теплими руками передати кермо обласної «Просвіти» в його руки.
В той же час, я не відходжу від «Просвіти» і якщо довірите мені якусь роль – буду працювати й далі.

…Чверть століття на чолі ч чернігівської «Просвіти» - від того першого зібрання 15 січня 1989 року, коли мене, 25-річного, рекомендували головою такі поважні люди, як Валерій Сарана, Леонід Отрюх, Микола Гальчук, Владислав Бойко, коли проти нас воювали номенклатурними, керовані членом обкому компартії – штатним поетом, коли обережні діячі української радянської культури виходили із залу, мовляв, нічого не вийде… У нас все вийшло! Не так швидко, як хотілося, але ми створили не просто найдієвіше «Просвіту», але немало й зробили для виходу Чернігівщини з червоного комуністичного пояса, для олюднення земляків українцями.

Я дякую друзям, які допомагали вистояти, не впасти, не зламатися.
Я дякую ворогам, бо завдяки їм я міг чітко розрізняти добро і зло.
Не дякую тільки байдужим, бо через них ми маємо сьогодні війну з Росією і через них так довго бабраємося на шляху викарабкування з «комуни красної».

Мені не соромно за свою роботу і роботу моїх соратників. Відходячи від керма чернігівської обласної «Просвіти», я можу за Тарасом повторити з почуттям виконаного обов’язку: « Ми чесно йшли, У нас нема зерна неправди за собою».
А ті, що прийдуть після нас, нехай зроблять більше.

14 листопада 2015 року Божого.


Теги:Інтермеццо, Сіверщина, Василь Чепурний, Віктор Лазар, чернігівська Просвіта, регіонали, Жогалко

Читайте також

Коментарі (0)
avatar