Звільнився від гніву
Останнім часом почалися конфлікти з оточуючим Світом (людьми). Особливо з тими з ким у мене динамічні стосунки: домашніми, партнерами по творчості. Що робити з гнівом не знав, тому вирішив запитати у, на перший погляд, поважних освічених осіб.
Перша особа сказала, що потрібно десь викричати гнів. Інша порекомендувала звернутися до знахарів, а третій сказав, що приборкати гнів йому допомагають сеанси у психотерапевта.
Зранку вийшов на вулицю аби викричатися. На перехресті вже стояла людина і натхненно проклинала перехожих та заповзято погрожувала проїжджаючим автомобілям – клікушєство (свята справа на Русі)!
Вирішив покричати у громадському транспорті – аж і там, на весь салон, стояв крик. Люди лаялися на політичні теми. Вийшов і пішов до закутої льодом р. Десна. От де простір, от тут я накричуся! Аж раптом, із ополонки винирнула людина і заревіла мов ранений морж. Я злякався, заплакав і пішов геть. Подумалося – звичайній людині і покричати ніде.
Біля Центрального базару зустрів жінок ромської національності. Вони самі підійшли до мене та запропонували зняти з мене прокляття гніву, а заразом і усі інші прокляття. Дали у руки дві курячі лапки і наказали стрибати на одній нозі. Самі кружляли навколо мене і вигукували заклинання: «Новогогошару-ратунда! Новогогошару-ратунда!». Що цікаво – після сеансу гнів залишився, а от золотий ланцюжок з хрестиком та годинник зникли. Напевно, розстібнулися та впали під час моїх стрибків.
Сумний пішов до гучно-відомої у районі «Задрипаловки» шептухи баби Груші, а на підмогу їй покликав знахаря діда Матвія. Баба викочувала мій гнів яйцем, а дід виливав на віск. Через 20 хвилин екзорцизного сеансу обидва так «нарізалися» самогону, що не могли стояти на ногах. Однак, винагороду у вигляді 3 літрової банки оковитої забрали.
Наприкінці подорожі зайшов до ділового центру. На третьому поверсі, на одній з дверей висіла латунна табличка з написом «Окультист – психотерапевт Алоізій Тройд». Оце так людина! Він мені точно допоможе!
Алоізій запропонував мені лягти на кушетку, заплющити очі та розслабитися. «Тотем і табу», «Тотем і табу» - ці два слова чомусь крутилися у моїй голові. І раптом – бабах! До кабінету увірвався, як потім з’ясувалося син Тройда – Вісісуалій, який почав звинувачувати батька у статевих домаганнях до своєї дружини. Лайка, розмахування кулаками, розмазування сліз та крові по неголених вилицях – страшне! «Тихою сапою» я виповз із кабінету та поплентався додому.
Вдома став навколішки перед образами та тихо прошепотів: Господи, смиренно прошу, звільни моє серце від гніву на оточуючий Світ (людей), якщо є на те Воля Твоя.
Зранку прокинувся бадьорим, відпочилим! На серці мир і спокій. Від гніву не залишилося навіть попелу....
Станіслав ТАВЛУЙ
Перша особа сказала, що потрібно десь викричати гнів. Інша порекомендувала звернутися до знахарів, а третій сказав, що приборкати гнів йому допомагають сеанси у психотерапевта.
Зранку вийшов на вулицю аби викричатися. На перехресті вже стояла людина і натхненно проклинала перехожих та заповзято погрожувала проїжджаючим автомобілям – клікушєство (свята справа на Русі)!
Вирішив покричати у громадському транспорті – аж і там, на весь салон, стояв крик. Люди лаялися на політичні теми. Вийшов і пішов до закутої льодом р. Десна. От де простір, от тут я накричуся! Аж раптом, із ополонки винирнула людина і заревіла мов ранений морж. Я злякався, заплакав і пішов геть. Подумалося – звичайній людині і покричати ніде.
Біля Центрального базару зустрів жінок ромської національності. Вони самі підійшли до мене та запропонували зняти з мене прокляття гніву, а заразом і усі інші прокляття. Дали у руки дві курячі лапки і наказали стрибати на одній нозі. Самі кружляли навколо мене і вигукували заклинання: «Новогогошару-ратунда! Новогогошару-ратунда!». Що цікаво – після сеансу гнів залишився, а от золотий ланцюжок з хрестиком та годинник зникли. Напевно, розстібнулися та впали під час моїх стрибків.
Сумний пішов до гучно-відомої у районі «Задрипаловки» шептухи баби Груші, а на підмогу їй покликав знахаря діда Матвія. Баба викочувала мій гнів яйцем, а дід виливав на віск. Через 20 хвилин екзорцизного сеансу обидва так «нарізалися» самогону, що не могли стояти на ногах. Однак, винагороду у вигляді 3 літрової банки оковитої забрали.
Наприкінці подорожі зайшов до ділового центру. На третьому поверсі, на одній з дверей висіла латунна табличка з написом «Окультист – психотерапевт Алоізій Тройд». Оце так людина! Він мені точно допоможе!
Алоізій запропонував мені лягти на кушетку, заплющити очі та розслабитися. «Тотем і табу», «Тотем і табу» - ці два слова чомусь крутилися у моїй голові. І раптом – бабах! До кабінету увірвався, як потім з’ясувалося син Тройда – Вісісуалій, який почав звинувачувати батька у статевих домаганнях до своєї дружини. Лайка, розмахування кулаками, розмазування сліз та крові по неголених вилицях – страшне! «Тихою сапою» я виповз із кабінету та поплентався додому.
Вдома став навколішки перед образами та тихо прошепотів: Господи, смиренно прошу, звільни моє серце від гніву на оточуючий Світ (людей), якщо є на те Воля Твоя.
Зранку прокинувся бадьорим, відпочилим! На серці мир і спокій. Від гніву не залишилося навіть попелу....
Станіслав ТАВЛУЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |