Знайдено альтернативу російському газу
Нещодавно Тупичівській школі Городнянського району було подаровано біопаливні котли. Представники проекту «Скорочення викидів парникових газів шляхом відновлення та сталого управління торфовими болотами» пропонують опалювати школу за допомогою щепи. Городнянський район, як і багато інших, має велику кількість чагарників. Через осушення боліт та занедбання території минулі пасовища та галявини перетворюються на хащі з постійно зростаючих кущів та кропиви. За таких різких змін природних умов може зникнути не один вид флори та фауни, характерних для цієї місцевості. Перед загрозою зникнення опинилася й пташка очеретянка. Рішення проблеми було знайдено представниками Українського товариства охорони птахів та Інституту розвитку територіальних громад. Вони запропонували використовувати чагарники та відходи деревообробної промисловості задля опалення приміщень.
Щепа деревини є одним із біоресурсів, які в надлишку можна знайти в будь-якому регіоні України. В такому разі відпадає необхідність сплачувати захмарні суми російському «Газпрому» задля задоволення нагальної потреби вести власну життєдіяльність в теплих умовах. Проблемою залишається лише реалізація такого задуму. Адже, для зручного транспортування та використання в котлах щепа має бути певних чином брикетована. Проте, представники проекту мають на меті й створення лінії переробки щепи на брикети, що не лише зробить перспективу газової незалежності від Росії більш реальною, а й забезпечить населення новими робочими місцями, яких в сільській місцевості завжди не вистачає.
Що ж стосується основної мети проекту, слід зазначити, що відновлення території торфових боліт потребує не лише прибирання чагарників. «Нестача водних ресурсів, - як зауважує Олександр Микитюк, директор Інституту розвитку територіальних громад та представник проекту, - є однією із труднощів, з якими зіштовхуються спеціалісти під час робіт по відновленню торфовищ. На усунення проблеми осушення необхідно від 1 до 3 років робіт на кожній ділянці. При цьому цей час передбачатиме лише повернення води на територію. Відновлення біорізноманіття, безперечно, потребуватиме більших проміжків часу.»
Загалом на території Чернігівщини наразі нараховується більше 300 тисяч гектарів осушених торфових боліт, що спричиняють значні викиди парникових газів і, як наслідок, сприяють зміні природних умов проживання птахів. Тож настав час рятувати братів наших менших. Бо якщо не ми, то хто?!
Ірина ЧУГАЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |