Зміни на антіохійському фронті московського патріархату
У московитів скрізь фронти, навіть на збиранні врожаю, тож і тут доречно вжити таке визначення. Мова про Антіохійську церкву - третю за диптихом православія, після Константинопольської та Олександрійської (всього, нагадаю, у світі 15 автокефальних церков, включно з українською).
Ця церква була заснована 37 року, тобто зразу після розп'яття Ісуса Христа, і заснували її апостоли Петро та Павло. Раніше за римську, до речі. Тож зрозуміло, який авторитет ця церква має у православному світі за своїм древнім статусом.
Антіохія зараз - це місто у Туреччині, звідки християнство турками- мусульманами вигнане, і тому осідок її у Дамаску - столиці Сирії, а парафії в Сирії, Лівані, Іраку та ще поодинокі в сусідніх країнах. Офіційно - 780 храмів, хоча це число умовне через постійне переслідування християн на Близькому Сході. Наразі очолює церкву патріарх Іван Х на прізвище Язіджі - антіохійська церква вже давно не є грецькою, її очолюють і входять у неї араби. То ми тільки даремно думаємо, що всі араби - мусульмани, насправді це далеко не так.
Так ось, з огляду на більш ніж 50 -річне правління клану Асадів антіохійська церква для виживання пристосувалася. Але тепер прийшов час розплати. Бо і московська церква, яка напряму підтримувала антіохійську ( і фінансово, і політично - наприклад, вони дружно проігнорували Критський собор, скликаний вселенським патріархом), втрачає вплив, і головне, що в самій церкві піднімається хвиля протесту проти нинішнього колаборантського керівництва церкви.
Іоанна Х звинувачують віряни не тільки у співпраці з диктатором Башаром Асадом, кривавим катом свого народу, але й у потуранні зникненню/викраденню мусульманськими бойовиками кількох архієреїв церкви. Віряни створили рух, який вимагає відставки патріарха Іоанна Х та і всього керівництва.
Звісно, антіохійська церква, йдучи у фарватері Москви, не визнала досі Православну Церкву України. Але тепер ситуація може змінитися, хоча, звісно, не так швидко, як нам би хотілося. Блискавичний візит міністра закордонних справ України Сибіги до Сирії, з якою у нас нема дипломатичних навіть стосунків через Асада, був чудовим, але шкода, що він не завітав до антіохійського патріарха... Хоча, з огляду на промосковську позицію його, може, й правильно, що проігнорував....
Василь ЧЕПУРНИЙ
Ця церква була заснована 37 року, тобто зразу після розп'яття Ісуса Христа, і заснували її апостоли Петро та Павло. Раніше за римську, до речі. Тож зрозуміло, який авторитет ця церква має у православному світі за своїм древнім статусом.
Антіохія зараз - це місто у Туреччині, звідки християнство турками- мусульманами вигнане, і тому осідок її у Дамаску - столиці Сирії, а парафії в Сирії, Лівані, Іраку та ще поодинокі в сусідніх країнах. Офіційно - 780 храмів, хоча це число умовне через постійне переслідування християн на Близькому Сході. Наразі очолює церкву патріарх Іван Х на прізвище Язіджі - антіохійська церква вже давно не є грецькою, її очолюють і входять у неї араби. То ми тільки даремно думаємо, що всі араби - мусульмани, насправді це далеко не так.
Так ось, з огляду на більш ніж 50 -річне правління клану Асадів антіохійська церква для виживання пристосувалася. Але тепер прийшов час розплати. Бо і московська церква, яка напряму підтримувала антіохійську ( і фінансово, і політично - наприклад, вони дружно проігнорували Критський собор, скликаний вселенським патріархом), втрачає вплив, і головне, що в самій церкві піднімається хвиля протесту проти нинішнього колаборантського керівництва церкви.
Іоанна Х звинувачують віряни не тільки у співпраці з диктатором Башаром Асадом, кривавим катом свого народу, але й у потуранні зникненню/викраденню мусульманськими бойовиками кількох архієреїв церкви. Віряни створили рух, який вимагає відставки патріарха Іоанна Х та і всього керівництва.
Звісно, антіохійська церква, йдучи у фарватері Москви, не визнала досі Православну Церкву України. Але тепер ситуація може змінитися, хоча, звісно, не так швидко, як нам би хотілося. Блискавичний візит міністра закордонних справ України Сибіги до Сирії, з якою у нас нема дипломатичних навіть стосунків через Асада, був чудовим, але шкода, що він не завітав до антіохійського патріарха... Хоча, з огляду на промосковську позицію його, може, й правильно, що проігнорував....
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |