Зміна часу — наш багаторічний стрес

Половина держав світу двічі на рік змінює відлік часу, переходячи з літнього на зимовий час восени і навпаки — навесні. Уперше такий порядок відліку часу було запроваджено в Англії 1908 року з метою економії та раціонального розподілу електроенергії протягом доби.

Проте на сьогодні, за даними преси, економія енергетики становить усього два відсотки. Це надто мало порівняно з тими недоцільними витратами, які бачимо повсюдно. Одна набридлива реклама, мабуть, забирає більше.

Переведення годинників викликає так званий часовий стрес і негативно впливає на психологічний і фізичний стан людини, бо внутрішній біологічний час перестає узгоджуватись із зовнішнім часом. У ці перехідні періоди багато людей скаржиться на погане самопочуття. Інакше й не може бути, бо людина запрограмована на гармонію з природою. А тут пряме і грубе порушення біологічного годинника. Коли людина втрачає зв’язок із природою, її організм живе неприродним життям — вона починає хворіти. Усе це призводить до підвищеної втомлюваності, виникає емоційна нестриманість, дратівливість, порушується сон. Насильне змінення режиму примушує організм перебудовуватись, що спричинює труднощі, знижує працездатність — а це у стократ більші витрати, ніж мізерна економія електрики. А якщо врахувати додаткові витрати ліків та втрату здоров’я, то це величезні економічні втрати.

На думку фахівців, застосування режиму літньо-зимового часу призводить поряд із підвищенням захворюваності до зростання кількості дорожньо-транспортних пригод та спроб покінчити з життям. За даними медиків, протягом перших днів після переведення стрілок збільшується захворюваність сердечників, що підтверджує загострення хвороб. Наслідком зміни часу є порушення добових ритмів, через що виникає депресія. У людей із хронічними захворюваннями загострюються такі хвороби як гіпертонія, бронхіальна астма, виразкова хвороба шлунка, ендокринні захворювання, ревматизм та інші хвороби. Особливо шкідливий вплив спостерігається на організмах дітей, що негативно позначається на формуванні нервової системи та розвитку мозку.

Добропорядні керівники намагаються полегшити вплив зміни часу на здоров’я та самопочуття зміною часу початку робочого дня. У деяких державах Західної Європи робочий день починається о сьомій годині ранку, тож більше часу залишається для відпочинку та занять за інтересами, і дещо, хоч незначно, зменшується вплив нерозумної та шкідливої зміни часу. Про шкідливість зміни часу давно і серйозно говорять у своїх виступах медики світу і вітчизняні також.

Отже, нашим законотворцям варто подумати про недоцільність і шкідливість зміни часу. Треба покінчити з цією непотрібною грою.

Михайло КУРДЮК, кандидат сільськогосподарських наук,

с.Тростянець Ічнянського р-ну Чернігівської області