Жити категоріями Великої України

Щоб досягати велике, треба мислити Великим
Ідеї про природню, історичну, геополітичну потребу прикрити фланги (молдовський та білоруський) для успішного завершення російсько-української війни, а ще більше необхідності підтримки національно-визвольних змагань поневолених Росією народів, викликали істеричне заперечення в частини суспільства, яка боїться, що активна наступальна позиція України відверне від нас Захід і не дозволить повернутися на позиції 24 лютого, що для багатьох означало б уявну перемогу.

Тільки от проблема, що це повернення не можливе.
Україна вже не можлива ніколи в постсовєцьких рамках, вона можлива лише як Велика Україна, регіональний гравець, а в майбутньому, - геополітичний лідер на цьому просторі Євразії.

Страшилка, що щось не можна, бо
- «Путін нападе»;
- «Захід нас не зрозуміє»
Лише стримує Україну від перемоги, відтягує її.
Ми вже наїлися її в минулому.

Навпаки, перенесення війни на територію ворога, активна наступальна позиція є запорукою успіху в цій війні.
Росія має знати, що за кожен ракетний удар по Києву, рано чи пізно буде симетрична відповідь по Москві.
За кожний зруйнований міст чи нафтобазу - буде відповідь.
Вона вже є. І має лише нарощуватися.

Росія поставила ціль тотальне знищення України. Але нищать вони ту Україну, в яку самі багато вкладали - постколоніальну, олігархічну, з малими амбіціями межеву країну.
На її місці має постати Україна Велика.

Щоб вижити і перемогти мусимо жити категоріями Великої України, передусім в думках, мріях і амбіціях…
Хоч там не будуйте меж і не живіть у в’язницях…

Юрій СИРОТЮК