Забутий засновник козелецької "Просвіти"
У 1910–1930-х рр. в українському мистецтві існував культурно-мистецький напрямок – бойчукізм. Назва походила від прізвища натхненника й основоположника цього явища – талановитого художника-монументаліста М. Бойчука. Представники цього напряму відіграли виняткову роль у становленні й розвитку українського мистецтва. Радянська влада жорстоко розправилася з бойчукістами – були знищені майже всі митці й переважна частина їхньої мистецької спадщини.
Сьогодні згадуємо одного з представників бойчукістів, учня-товариша М. Бойчука, художника й реставратора Миколу Івановича Касперовича.
Народився М. Касперович у 1885 р. на хуторі Лапин Ріг поблизу Козельця (нині Чернігівська обл.). Навчався в Краківській академії мистецтв (1905–1909). У 1909–1910 рр. працював у Парижі й вивчав реставраційну справу в паризьких музеях. Там же приєднався до гуртка молодих митців «школи Бойчука». У 1910-х рр. працював у Національному музеї у Львові. На запрошення В. Кричевського працював викладачем рисунка в Миргородському художньо-керамічному технікумі (1918–1922). У 1920-х рр. – у музеях Чернігова й Києва.
У 1921 р. М. Касперовичу присвоєно звання професора Української академії мистецтв, а також вченого реставратора Академії наук. Під час багаторічної праці в реставраційній майстерні Всеукраїнського музейного містечка, у Всеукраїнській художньо-реставраційній репродукційній майстерні, у музеях Києва, Харкова, Чернігова М. Касперович заклав основи наукової реставрації в Україні. З листування М. Касперовича з М. Коцюбинським відомо, що Микола Іванович грав на бандурі, співав, брав участь у спектаклях.
На початку 1938 р. М. Касперовича звинуватили в «контрреволюційній діяльності», його заарештували й 7 травня 1938 р. Миколу Івановича Касперовича розстріляно. Реабілітовано посмертно.
Майже не зберіглося мистецьких творів художника. У 1996 р. на території Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури в Києві відкрито Пам’ятник репресованим митцям, серед яких увіковічнено й ім’я художника та реставратора Миколи Івановича Касперовича.
За інформацією Державної архітектурно- будівельної бібліотеки імені Заболотного
Від редакції "Сіверщини".
А ще Микола Касперович був засновником козелецької філії чернігівськгого товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка, з приводу чого й листувався з Михайлом Коцюбинським
Сьогодні згадуємо одного з представників бойчукістів, учня-товариша М. Бойчука, художника й реставратора Миколу Івановича Касперовича.
Народився М. Касперович у 1885 р. на хуторі Лапин Ріг поблизу Козельця (нині Чернігівська обл.). Навчався в Краківській академії мистецтв (1905–1909). У 1909–1910 рр. працював у Парижі й вивчав реставраційну справу в паризьких музеях. Там же приєднався до гуртка молодих митців «школи Бойчука». У 1910-х рр. працював у Національному музеї у Львові. На запрошення В. Кричевського працював викладачем рисунка в Миргородському художньо-керамічному технікумі (1918–1922). У 1920-х рр. – у музеях Чернігова й Києва.
У 1921 р. М. Касперовичу присвоєно звання професора Української академії мистецтв, а також вченого реставратора Академії наук. Під час багаторічної праці в реставраційній майстерні Всеукраїнського музейного містечка, у Всеукраїнській художньо-реставраційній репродукційній майстерні, у музеях Києва, Харкова, Чернігова М. Касперович заклав основи наукової реставрації в Україні. З листування М. Касперовича з М. Коцюбинським відомо, що Микола Іванович грав на бандурі, співав, брав участь у спектаклях.
На початку 1938 р. М. Касперовича звинуватили в «контрреволюційній діяльності», його заарештували й 7 травня 1938 р. Миколу Івановича Касперовича розстріляно. Реабілітовано посмертно.
Майже не зберіглося мистецьких творів художника. У 1996 р. на території Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури в Києві відкрито Пам’ятник репресованим митцям, серед яких увіковічнено й ім’я художника та реставратора Миколи Івановича Касперовича.
За інформацією Державної архітектурно- будівельної бібліотеки імені Заболотного
Від редакції "Сіверщини".
А ще Микола Касперович був засновником козелецької філії чернігівськгого товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка, з приводу чого й листувався з Михайлом Коцюбинським
| Читайте також |
| Коментарі (0) |