Забуті земляки Глуздовські
Серед забутих земляків варто згадати братів Василя і Віктора Юхимовичів Глуздовських -- нащадків козацької старшини, уродженців м. Козелець.
Підполковник Армії УНР Віктор Глуздовський народився 16 грудня 1883 р., закінчив Чернігівську гімназію 1903 р., фіз-математичний факультет Київського університету 1913 р., подає Viktor Morenets у книзі "Ічнянців в Армії УНР". В 1914 р. мобілізований до російської армії, Першу світову пройшов в якості командира стройової роти, нагороджений орденамм: Анни 4-го степеня, Анни 3-го ступеня, Станіслава, Володимира 4-го степеня. В 1918 р. одружився з козачкою з Глузова Марією Іванівною Івченко. В 1918 р. мобілізований до армії Павла Скоропадського.
Пізніше в лавах армії УНР відійшов до Польщі, отримав звання де був інтернований. В 1923 р. з дозволу ГПУ приїхав до СССР до своєї доньки й дружини, оселився в ленінграді де працював вантажником, бухгалтером. Тут в нього народилася ще одна донька. В 1933 рр., його змусили виїхати на 101 кілометр від міста, 14 червня 1938 р. був арештований, розстріляний як польський шпигун 3 листопада 1938 р.
Його рідний брат Василь Глуздовський народився 1880 р., навчався у Київському політехнічному інституті, але був відрахований за революційну діяльність (член партії соціяль-демократів). Був висланий під нагляд поліції в Олонецьку губерню, росія. Після заслання переїздить до Владивостока, де викладав природознавство і географію у Владивостоцькому комерційному училищі. З 1917 по 1921 вів курси ботаніки, минералогії, геології та анатомії. У цей час вивчає природу та історію Зеленого Клину -- територія на Далекому сході колонізована переважно українцями. Учасник експедицій по Амуру, Сахалину, на пасма Сіхоте-Аліня, бував у Японії та Китаї. Автор низки краєзнавчих книжок рос. мовою: «Приморско-Амурская Окраина и Сѣверная Маньчжурія» (1917), «Дальне-Восточная область» (1925), досліджень культури корінних народів Далекого Сходу. Надалі ім’ям Глуздовського була названа одна з заток Усурі.
В 1926 р. Глуздовський повертається у рідний Київ. Саме тут він пише принципово нову книжку про Зелений Клин, бо вона адресувалась українцям. На хвилі українізації 1920-х він пише те, що було не бажано в попередніх його російськомовних працях. Напр. те, що на Зеленому Клині переважала українська людність (з доданими діяграмами). Подаються цікаві описи життя українських селян на тих теренах, про те як українці зберігають свою мову та автентичний побут.
Помер в 1951 році. Похований на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 5, ряд 6, місце 10).
Вони ще мали сестру Раїсу, яка все життя пропрацювала вчителькою російської мови у школі в Ясній Поляні.
Олександр ЯСЕНЧУК
Підполковник Армії УНР Віктор Глуздовський народився 16 грудня 1883 р., закінчив Чернігівську гімназію 1903 р., фіз-математичний факультет Київського університету 1913 р., подає Viktor Morenets у книзі "Ічнянців в Армії УНР". В 1914 р. мобілізований до російської армії, Першу світову пройшов в якості командира стройової роти, нагороджений орденамм: Анни 4-го степеня, Анни 3-го ступеня, Станіслава, Володимира 4-го степеня. В 1918 р. одружився з козачкою з Глузова Марією Іванівною Івченко. В 1918 р. мобілізований до армії Павла Скоропадського.
Пізніше в лавах армії УНР відійшов до Польщі, отримав звання де був інтернований. В 1923 р. з дозволу ГПУ приїхав до СССР до своєї доньки й дружини, оселився в ленінграді де працював вантажником, бухгалтером. Тут в нього народилася ще одна донька. В 1933 рр., його змусили виїхати на 101 кілометр від міста, 14 червня 1938 р. був арештований, розстріляний як польський шпигун 3 листопада 1938 р.
Його рідний брат Василь Глуздовський народився 1880 р., навчався у Київському політехнічному інституті, але був відрахований за революційну діяльність (член партії соціяль-демократів). Був висланий під нагляд поліції в Олонецьку губерню, росія. Після заслання переїздить до Владивостока, де викладав природознавство і географію у Владивостоцькому комерційному училищі. З 1917 по 1921 вів курси ботаніки, минералогії, геології та анатомії. У цей час вивчає природу та історію Зеленого Клину -- територія на Далекому сході колонізована переважно українцями. Учасник експедицій по Амуру, Сахалину, на пасма Сіхоте-Аліня, бував у Японії та Китаї. Автор низки краєзнавчих книжок рос. мовою: «Приморско-Амурская Окраина и Сѣверная Маньчжурія» (1917), «Дальне-Восточная область» (1925), досліджень культури корінних народів Далекого Сходу. Надалі ім’ям Глуздовського була названа одна з заток Усурі.
В 1926 р. Глуздовський повертається у рідний Київ. Саме тут він пише принципово нову книжку про Зелений Клин, бо вона адресувалась українцям. На хвилі українізації 1920-х він пише те, що було не бажано в попередніх його російськомовних працях. Напр. те, що на Зеленому Клині переважала українська людність (з доданими діяграмами). Подаються цікаві описи життя українських селян на тих теренах, про те як українці зберігають свою мову та автентичний побут.
Помер в 1951 році. Похований на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 5, ряд 6, місце 10).
Вони ще мали сестру Раїсу, яка все життя пропрацювала вчителькою російської мови у школі в Ясній Поляні.
Олександр ЯСЕНЧУК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |