З сільського життя: козу вкрали...

Веду сьогодні вранці козу пастися... Сусідка з фіртки виходить...ні здрастуйте, ні два, ні півтора... До мене: "А ви свою козу припинаєте?". "Аякже", - відповідаю. "А я її торік на своєму городі бачила", - каже... Я запевнив, що жодного разу козу відв"язану не знаходив...."Ну, може то не ваша..."

....Торік, коли я по селу ловив Штруделя, дядько, повз якого я пробігав, волав мені про двох з"їдених Штруделем курей....Я запитав коли це сталося... В той день, коли у того пенька курей покрали, Штрудель був у дворі....

Оці жалюгдні і водночас зухвалі спроби збити на рівному місці грошей з приїжджого....Якби у нас люди звикли відповідати за свої слова, то такого б не було.... Може час взяти їх в науку....Якщо Штрудель з"їсть чиюсь курку, я готовий заплатити за дві.. За умови, якщо звинувачення брехливе, я вмию брехуна його свинячою юшкою...

Поки я балакав із сусдікою про нашу козу в її городі, підходив сусід Толік... Я йому свої міркування з приводу місцевих людей і їхніх звичаїв висловив... На що Толік, який, маючи 4 корів, пошкодував нам три літри молока по базарній ціні, сказав: "А я взагалі людей ненавиджу, я тварин люблю"...

А мою козу Стрєлку сьогодні вкрали....

Анвар ДЕРКАЧ