З нагоди ювілеїв реформ в Україні: сумувати, обурюватися чи …?

Після завоювання більшої частині України більшовиками під гаслом: «Грабуй – награбоване» на український народ очікували реформи. Низка реформ.
Нагадаю, деяким з них в наступному році виповнюється «кругла» дата.Дев’яносто років тому Декретом ВЦВК від 23 березня 1921 року, прийнятим на підставі рішень X-го з'їзду РКП(б), більшовицька влада скасувала продрозкладку і замінила її продподатком, який був приблизно удвічі нижчим. Крім того, було дозволено функціонування ринку, різних форм власності та залучення іноземного капіталу у формі концесій.
Нова економічна політика (НЕП) прийшла на зміну політики «воєнного комунізму», що проводилася більшовиками після Жовтневого перевороту.
НЕП дозволив швидко відновити господарство, зруйноване Першою світовою і так званою громадянською війнами, провальним експериментом «воєнного комунізму». Це дозволило непопулярній на той час владі у 1922-1924 рр. здійснити грошову реформу, внаслідок чого «рубль» став конвертованою валютою.
У кінці 20-х років XX ст. більшовики розпочали інші реформи: індустріалізацію, колективізацію, які супроводжувалися масовими репресіями і Голодомором. Наслідком яких стали мільйони пограбованих і вбитих. Уцілілі стали рабами комуністичної держави.
У другій половині 1941 роки тоталітарний режим соціал-нацистської Німеччини та її сателітів розпочав встановлення на теренах України чергового «нового порядку».
Як виявився, цей новий порядок мав багато спільного зі старим більшовицьким, тому не мав шансів утриматися не тільки в Україні, але й в усій Європі.
Найбільше українців, мабуть, пам’ятають, як п’ятдесят років тому – 1 січня 1961 року в СРСР розпочалася грошова реформа. ЇЇ офіційна оголошена мета: «облегчение денежного обращения и придания большей полноценности деньгам». Без обмежень обмінювалися гроші зразка 1947 року на нові банкноти у співвідношенні 10:1. У цьому ж співвідношенні були змінені ціни на усі товари у державній торговій мережі, тарифні ставки заробітної плати, пенсії, стипендії, платіжні зобов’язання тощо. Як і в 1947 році залишилися в обігу тільки мідні (бронзові) монети номіналом 1, 2, 3 і 5 копійки.
Нові гроші мали золоте забезпечення. На балансі Держбанку СРСР значилося 497,1 тонн золота.
У той же час курс долара США, який до реформи мав у співвідношення 1:4, був змінений не в 10 разів, як внутрішні державні ціни і зарплати, а лише в 4,44 рази і після реформи склав 90 копійок за 1 долар. На стільки ж було підвищено і золотий еквівалент рубля, тобто до 0,987412 грама.
У тому ж році відбувся XXІІ з’їзд КПРС (17-31 жовтня 1961 року), на якому була прийнято Третю програму КПРС і оголошено про наміри побудувати за 20 років в СРСР комуністичне суспільство до кінця 1980 року.
Час довів, що більшовицький експеримент над сотнями мільйонів людей шляхом насильства побудувати так званий комунізму провалився.
Компартійна номенклатура почала у середині 80-х років реформи під назвою «Перестройка».
Двадцять років тому 22 січня 1991 року Президент СРСР і одночасно Генеральний секретар КПРС Михайло Горбачов підписав Указ про вилучення з обігу і обміну 50- і 100-рубльових купюр зразка 1961 року. Реформою передбачалося, що 50- и 100-рубльові купюри зразка 1961 року підлягають обміну на більш дрібні купюри зразка того ж 1961 року. Обмін грошей відбувся на протязі трьох діб з 23 до 25 січня 1991 року. Дозволена кількість грошей для обміну складала не більше 1000 рублів готівкою на одну людину. Одночасно Ощадбанк СРСР обмежив для громадян зняття вкладів до суми 500 рублів.
Ця грошова реформа, отримала назву «Павловской», на честь міністра фінансів СРСР Валентина Павлова, який менш ніж за два тижні до цього офіційно оголосив, що ніякої грошової реформи не планується.
На думку влади ця грошова реформа повинна була заморозити нетрудові доходи, заощадження у готівці спекулянтів, корупціонерів, тіньового бізнесу та зупинити інфляцію в країні.
Однак, вже з 2 квітня 1991 року відбулося підвищення цін у державні й мережі торгівлі по всій країні майже у 3 рази, а «заморожені» вклади в Ощадбанку громадян було збільшено лише на 40 відсотків. Ці заощадження влада обіцяла повернути вкладникам готівкою в наступному році, який ніколи не наступив.
У наслідок цієї реформи з обігу було вилучено 14 млрд. рублів, але остаточно втрачено довіру до комуністичної влади.
Ця конфіскаційна грошова реформа лише прискорила економічний колапс і розпад СРСР, який офіційно припинив існування в кінці того ж року.
Почалася ера інших реформ: переходу суспільства від панування тоталітаризму до демократії, яка й досі не закінчилася в Україні.
Цікаво, що компартійна еліта, яка перефарбувалася в «українську», теж намагається використати «досвід» конфіскаційних реформ.
Отже, у 2011 році відзначаємо ювілеї реформ 1921, 1941, 1961, 1991 років. З нагоди цих ювілеїв сумуємо, обурюємося чи робимо висновки?

P.S. Панове, зверніть увагу, що навіть "павловские" гроші зразка 1991 року забезпечувалися "золотом, драгоценными металлами и прочими активами государственного банка".
І куди ж воно все подівалося після 1991 року, панове комуністи, якщо у 1961 році було тільки золота у Держбанку СРСР було 497,1 тонн або майже по 1 граму за 1 рубль?
Звісно ж, на побудову комунізму... для обраних!