З днем народження, Оксано Стефанівно!
Сьогодні день народження класика української літератури, поетеси, філософині, визначної громадської діячки Оксани Забужко.
Інколи важко усвідомити, що людина, з якою ти часом п’єш каву, є лавреатом надзвичайно престижних премій, її твори перекладені двома десятками мов, її п’єси грають на сценах багатьох театрів, що вона вже увійшла в шкільні підручники й історію української літератури. З цим хочеться щось робити і, наприклад, переказувати різні легковажні історії, які дозволяють тобі погрітися у яскравих променях її слави і залишити щасливу можливість нащадкам вихвалятися знайомствами свого пращура.
Отже, якось мені потелефонувала сама:
- Єленський, у мене ввечері презентація книги. Приходь, там про тебе теж є.
Природно, я кинув «печене й варене» і стрімголов понісся до книгарні «Є» на Лисенка, де у нетерплячому очікуванні появи Оксани Стефанівни вже вирувала, буяла й гуркотіла юрба її збуджених фанатів.
По дорозі я мріяв впізнати себе в якомусь гордому, благородному і стовідсотково позитивному літературному герої її нової книги.
Втім книга виявилася нон-фікшн - вибране листування Оксани Забужко з Юрієм Шевельовим. Але в покажчику згадуваних у книзі імен – а я передовсім поліз саме туди – чесно значилося і моє.
Заколисаний усвідомленням того, що місце у будучності мені вже забезпечено, я неквапно почав цікавитися тим, яким саме буде це місце.
На відповідній сторінці йшлося про участь в конференції, присвяченій Єрусалиму в історії, культурах і релігійних традиціях слов’янських народів. Оксана писала Юрію Шевельову про те, який колосальний науковий і емоційний заряд вона отримала на Святій Землі, як вразив її Єрусалим, якими блискучими були доповіді, якими несподіваними і витонченими були інтелектуальні провокації…
Лист однак був позначений посиланням-міркуванням з дня сьогоднішнього.
Щось не пам’ятаю, писала авторка листа, пригадуючи події десятирічної давнини, таких вже інтелектуальних проривів і величних наукових відкриттів.
Пам’ятаю хіба що компанію релігієзнавця Віктора Єленського і історика Володимира Рички. Добре провели час!
***
Та попри те, що моє місце в історії української літератури виявилося, сказати б, специфічним, з днем народження, Оксано!
Віктор ЄЛЕНСЬКИЙ
Інколи важко усвідомити, що людина, з якою ти часом п’єш каву, є лавреатом надзвичайно престижних премій, її твори перекладені двома десятками мов, її п’єси грають на сценах багатьох театрів, що вона вже увійшла в шкільні підручники й історію української літератури. З цим хочеться щось робити і, наприклад, переказувати різні легковажні історії, які дозволяють тобі погрітися у яскравих променях її слави і залишити щасливу можливість нащадкам вихвалятися знайомствами свого пращура.
Отже, якось мені потелефонувала сама:
- Єленський, у мене ввечері презентація книги. Приходь, там про тебе теж є.
Природно, я кинув «печене й варене» і стрімголов понісся до книгарні «Є» на Лисенка, де у нетерплячому очікуванні появи Оксани Стефанівни вже вирувала, буяла й гуркотіла юрба її збуджених фанатів.
По дорозі я мріяв впізнати себе в якомусь гордому, благородному і стовідсотково позитивному літературному герої її нової книги.
Втім книга виявилася нон-фікшн - вибране листування Оксани Забужко з Юрієм Шевельовим. Але в покажчику згадуваних у книзі імен – а я передовсім поліз саме туди – чесно значилося і моє.
Заколисаний усвідомленням того, що місце у будучності мені вже забезпечено, я неквапно почав цікавитися тим, яким саме буде це місце.
На відповідній сторінці йшлося про участь в конференції, присвяченій Єрусалиму в історії, культурах і релігійних традиціях слов’янських народів. Оксана писала Юрію Шевельову про те, який колосальний науковий і емоційний заряд вона отримала на Святій Землі, як вразив її Єрусалим, якими блискучими були доповіді, якими несподіваними і витонченими були інтелектуальні провокації…
Лист однак був позначений посиланням-міркуванням з дня сьогоднішнього.
Щось не пам’ятаю, писала авторка листа, пригадуючи події десятирічної давнини, таких вже інтелектуальних проривів і величних наукових відкриттів.
Пам’ятаю хіба що компанію релігієзнавця Віктора Єленського і історика Володимира Рички. Добре провели час!
***
Та попри те, що моє місце в історії української літератури виявилося, сказати б, специфічним, з днем народження, Оксано!
Віктор ЄЛЕНСЬКИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |