Вулиця Грейпфрутова, провулок Кокосовий...

Гортаю оце історію міст півдня України. І серце холоне... Що декомунізація наробила! Якщо ранше обовязково була вулиця Лєніна-Кірова, то тепер куди не кинься - Затишні, Квітучі, Баштанні. А в Ногайську (тепер Приморськ) і Вербова, і Яблунева, і Абрикосова, і Малинова. Чисто тобі дачний кооператив! Жодного тобі достойного земляка, щоб його іменем та й назвати якусь бувшу Пролєтарську. Не кажу вже про плохенького Грушевського чи земляка їхнього - Дмитра Донцова.

Але що ж ти скажеш цим фанатичним фруктолюбам? Як казала одна головиха у серйозному селі: "Оце назвем щас на честь Петлюри... А тоді шо, ЗНОВ перейменовувать?!"

Еге ж, власть ваша - нєнадьожная. Ви собі кудись поїдете, коли прийдуть русскіє, а нам тут далі жить. І як же, поясніть, жить із Петлюрою? Отож!

Так що хай буде Грейпфрутова вулиця, Кокосовий проспект, хай буде й бульвар Манго. Зато вже на віки. Бетон! Фрукти люблять усі.

Ростислав МАРТИНЮК