Вшанували "гарячого Куліша"
125- ліття смерті видатного українця Пантелеймона Куліша урочисто відзначили в Мотронівці під Борзною, де він жив і похований. Пошанувати автора першого українського історичного роману «Чорна рада», перекладача Біблії і Шекспіра, автора правопису – «кулішівки» приїхали українці з Києва, Конотопа, Шостки, Чернігова, Ніжина, прийшли і селяни сусідньої Оленівки.
Панахиду очолив архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій Зоря у співслужінні священиків Чернігівської та Сумської єпархій. Владика у виступі нагадав слова російських жандармів, які у вироку Куліше на заслання чітко вказали про нього: «… само виношував надзвичайні думки про вигадану важливість України, вмістивши навіть у надрукованих од нього творах багато двозначних місць, що могли вселяти в малоросів думки про право їх на окреме існування від імперії».
Народний депутат Ігор Молоток, який дієво доклався до цих урочистостей та видання першого тому перекладів Пантелеймона Куліша, похвалився який гарний пам’ятник поставили йому на батьківщині – у Шостці. Там Куліш наче стоїть на роздоріжжі, вибираючи життєвий шлях. Народний депутат висловив упевненість, що і в Києві невдовзі постане пам’ятник видатному просвітителю.
Кобзар Тарас Компаніченко не тільки чудово співав, але й наголосив важливі речі: «Агресор прагне загнати народи у спільне болото, де їм дозволено буде гнисти лише у фольклорно-архаїчному форматі без жодних шансів на поступ і розвиток, без перекладу Святого Письма і без молитви своєю мовою. Це було за часів Куліша. Такий стан імперія прагне повернути нам сьогодні».
Інязор (голова ради старійшин) народу ерзя Сиресь Болєянь ( він же – підполковник ЗСУ у запасі Олександр Болькін) розповів наскільки Куліш важливий для його народу, що московською владою позбавлений сьогодні рідної мови навіть у школі. «Україна має припинити тримати позицію вічної оборони – говорив біля пам’ятника Кулішеві представник ерзянського народу. – Принести свободу поневоленим народам Російської Федерації – ось сьогоднішнє завдання України».
Борцем із популізмом назвав Пантелеймона Куліша заступник директора Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак. Адже Куліш творив модерну українську націю, яка має Святе письмо своєю мовою, яка читає Шекспіра, а не тільки бавиться у віночки – барвіночки…
Виставку видань роману «Чорна рада» різних років представив та прокоментував у музеї- садибі Куліша фаховий знавець української літератури Олесь Федорук.
Пантелеймон Куліш не був безгрішною людиною. За життя його називали гарячим. Але саме небайдужі люди і рухають всяку справу, а тим паче – відродження та поступ української нації. У цьому були переконані всі учасники вшанування П.Куліша на його садибі цього морозного дня за кілька десятків кілометрів від кордону з російським агресором.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Панахиду очолив архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій Зоря у співслужінні священиків Чернігівської та Сумської єпархій. Владика у виступі нагадав слова російських жандармів, які у вироку Куліше на заслання чітко вказали про нього: «… само виношував надзвичайні думки про вигадану важливість України, вмістивши навіть у надрукованих од нього творах багато двозначних місць, що могли вселяти в малоросів думки про право їх на окреме існування від імперії».
Народний депутат Ігор Молоток, який дієво доклався до цих урочистостей та видання першого тому перекладів Пантелеймона Куліша, похвалився який гарний пам’ятник поставили йому на батьківщині – у Шостці. Там Куліш наче стоїть на роздоріжжі, вибираючи життєвий шлях. Народний депутат висловив упевненість, що і в Києві невдовзі постане пам’ятник видатному просвітителю.
Кобзар Тарас Компаніченко не тільки чудово співав, але й наголосив важливі речі: «Агресор прагне загнати народи у спільне болото, де їм дозволено буде гнисти лише у фольклорно-архаїчному форматі без жодних шансів на поступ і розвиток, без перекладу Святого Письма і без молитви своєю мовою. Це було за часів Куліша. Такий стан імперія прагне повернути нам сьогодні».
Інязор (голова ради старійшин) народу ерзя Сиресь Болєянь ( він же – підполковник ЗСУ у запасі Олександр Болькін) розповів наскільки Куліш важливий для його народу, що московською владою позбавлений сьогодні рідної мови навіть у школі. «Україна має припинити тримати позицію вічної оборони – говорив біля пам’ятника Кулішеві представник ерзянського народу. – Принести свободу поневоленим народам Російської Федерації – ось сьогоднішнє завдання України».
Борцем із популізмом назвав Пантелеймона Куліша заступник директора Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак. Адже Куліш творив модерну українську націю, яка має Святе письмо своєю мовою, яка читає Шекспіра, а не тільки бавиться у віночки – барвіночки…
Виставку видань роману «Чорна рада» різних років представив та прокоментував у музеї- садибі Куліша фаховий знавець української літератури Олесь Федорук.
Пантелеймон Куліш не був безгрішною людиною. За життя його називали гарячим. Але саме небайдужі люди і рухають всяку справу, а тим паче – відродження та поступ української нації. У цьому були переконані всі учасники вшанування П.Куліша на його садибі цього морозного дня за кілька десятків кілометрів від кордону з російським агресором.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |