... Вони ж називають це гендерними стереотипами

Не може бути рівності між гріхом та Божим замислом про стосунки чоловіка і жінки.

Які і не може бути компромісів. Це докорінний конфлікт світоглядів.

Ми хочемо жити в суспільстві, де чоловіки хочуть бути сильними, а жінки мріють бути вродливими і коханими. Вони ж називають це «гендерними стереотипами».

Ми знаємо, що сенс життя людини не в рівності і не в служінні собі, а в служінні Богу, своїй країні і родині.
Вони хочуть конструювати соціальні утопії. Ми не обіцяємо раю вже тут і скоро, але покладаємося на досвід десятків поколінь, які жили, воювали, кохали і найголовніше -будували цивілізацію на нашій землі.

Це не про ідеологію. Це про засадничі уявлення про Добро і Зло.

В кінці ХІХ століття політичні гуртки марксистів комусь здавалися привабливими, комусь маргінальними, а більшість населення до них була просто байдужа. Але у ХХ столітті це торкнулося кожного. Через революції, війни, репресії і Голодомори.

Відсидітися і відмовчатися не вийде ні в кого. Всі великі утопії закінчуються соціальними катастрофами. І їх наслідки всі українці будуть пожинати разом.

Та поки що є надія, що ми зможемо це зупинити. У нас немає великих грошей, мас-медіа і репресивного апарату. Але у нас є віра, щира молитва і уповання на силу Господа нашого Ісуса Христа. Бо рано чи пізно Його вороги згинуть, як роса на сонці.
Deus vult!

Андрій РИБАЛКО