Мета – самота?
Запозичив цю світлину в Leonid Tonkovyd , який сформулював до неї ще й геніяльний підпис: «Побачив фотоінструкцію на тему: «Як влаштувати собі самотнє життя…»
Тепер кілька слів на додачу від мене. «Ґендерні рухи» – фундаментальна загроза життю нації. Тому це – НЕ «приватна справа».
Сім’я заснована на певному «розподілі праці», коли хтось один більш робить одне, а другий – инше. На цій основі дійсно існують «ґендерні ролі», нетотожні до фізичної статі.
Мій батько дуже гарно варить борщ та в останні роки земного життя моєї вже покійної мами майже повністю перебрав у їхній сім’ї цю справу на себе. Тож готування борщу – цілком підвладна справа для чоловіків, їхня фізична будова ніяк цьому не перешкоджає.
Але сім’я засновується на розподілі праці. І тому, зокрема, зазвичай хтось більше бере на себе «домашні справи», а хтось – «заробляння грошей».
І серед самих хатніх справ теж відбувається певний розподіл. Це – ПРИРОДНЬО і НОРМАЛЬНО, а не «несправедливо й аморально».
Якщо ж в одній хаті «кожен варить собі борщ сам» і по-черзі окремо пере у спільній пралці свої речі, то сім’ї тут просто реально немає, це в найліпшому випадку такий собі споживчий мікрокооператив. Може бути спільна оренда житла, яку дедалі частіше практикують і зовсім чужі між собою люди, котрі ніколи не освідчувалися одне одному в коханні й не мають жодних сексуальних відносин.
Це – просто суто тому, що більшість нашого наявного «житлового фонду» – це двокімнатні квартири світської доби. У багатьох новобудовах їх поступово замінюють мікро-«студії», що складаються з однієї-єдиної кімнати, котра водночас править для її одинокого мешканця за кухню, їдальню, спальню, вітальню та робочий кабінет. Ви багато зараз можете побачити реклями про таке «smart-житло». І в нього – лише один-єдиний недолік: діти (!!) тут явно «не передбачені».
Певні сили свідомо ведуть нас в керунку «суспільства одинаків», складеного з самотніх людей, нездатних до утворення сім’ї, спроможної до народження і виховання дітей. Логічно, що нація, в якій перемагає такий «стандарт», просто фізично вимирає.
Якщо ми, українці, «прогинатимемось» перед цим, боятимемось прямо заперечити це, то вимремо. Як і инші европейські нації.
А на нашій теперішній землі житимуть хтось инші…
Олексій КЛЯШТОРНИЙ
Тепер кілька слів на додачу від мене. «Ґендерні рухи» – фундаментальна загроза життю нації. Тому це – НЕ «приватна справа».
Сім’я заснована на певному «розподілі праці», коли хтось один більш робить одне, а другий – инше. На цій основі дійсно існують «ґендерні ролі», нетотожні до фізичної статі.
Мій батько дуже гарно варить борщ та в останні роки земного життя моєї вже покійної мами майже повністю перебрав у їхній сім’ї цю справу на себе. Тож готування борщу – цілком підвладна справа для чоловіків, їхня фізична будова ніяк цьому не перешкоджає.
Але сім’я засновується на розподілі праці. І тому, зокрема, зазвичай хтось більше бере на себе «домашні справи», а хтось – «заробляння грошей».
І серед самих хатніх справ теж відбувається певний розподіл. Це – ПРИРОДНЬО і НОРМАЛЬНО, а не «несправедливо й аморально».
Якщо ж в одній хаті «кожен варить собі борщ сам» і по-черзі окремо пере у спільній пралці свої речі, то сім’ї тут просто реально немає, це в найліпшому випадку такий собі споживчий мікрокооператив. Може бути спільна оренда житла, яку дедалі частіше практикують і зовсім чужі між собою люди, котрі ніколи не освідчувалися одне одному в коханні й не мають жодних сексуальних відносин.
Це – просто суто тому, що більшість нашого наявного «житлового фонду» – це двокімнатні квартири світської доби. У багатьох новобудовах їх поступово замінюють мікро-«студії», що складаються з однієї-єдиної кімнати, котра водночас править для її одинокого мешканця за кухню, їдальню, спальню, вітальню та робочий кабінет. Ви багато зараз можете побачити реклями про таке «smart-житло». І в нього – лише один-єдиний недолік: діти (!!) тут явно «не передбачені».
Певні сили свідомо ведуть нас в керунку «суспільства одинаків», складеного з самотніх людей, нездатних до утворення сім’ї, спроможної до народження і виховання дітей. Логічно, що нація, в якій перемагає такий «стандарт», просто фізично вимирає.
Якщо ми, українці, «прогинатимемось» перед цим, боятимемось прямо заперечити це, то вимремо. Як і инші европейські нації.
А на нашій теперішній землі житимуть хтось инші…
Олексій КЛЯШТОРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |