Вони лише хотіли хліба? Чи й державу?

Треба відмовлятись від розмов про Голодомор як про стихійне лихо, яке прийшло нізвідки і вбило багато українців.

Цілу годину простояв на урочистій церемонії вшанування жертв геноциду нашого народу в Дніпрі і не почув жодного разу слів "росіяни", "українська народна республіка", "державність", "міжнаціональна війна", "окупація". Якщо б я не знав організаторів і присутніх на заході, то подумав, що українцями знову водять хороводи чужі сили.

Причини масових вбивств голодом наших пращурів – це поразка у боротьбі за власну національну державу, імперіалізм московитів і людоненависницька ідеологія марксизму.

Чи хтось бачить паралелі між відсутністю нашої державності тоді і тим, що зараз на половині країни самоврядування чинять люди, які ненавидять наш нарід, а українці є меншинами в цих фактично російських містах (достатньо вийти на вулицю і послухати мову перехожих, щоб в цьому переконатись)?

В мене все перегортається всередині, коли я знов чую: "голодовку" 1932-1933 зробили більшовики. Нема більшовиків – нема винуватців. А те, що росіяни при окупації решти територій України знову зможуть нас накрити інформаційним купалом і провести тут хоч десять нових геноцидів, когось в цей день хвилює? Скільки цивільних українців були вбиті на окупованих росіянами землях Сходу і Півдня України в останні чотири роки? Невідомо. Скільки іноземних журналістів росіяни пускають до окупованих територій України? Ніц.

Скільки нео-марксистів зараз сидить в державних структурах? Скільки лівацьких активістів пропагують аборти, гендерну теорію, денаціоналізацію культурно-інформаційного простору? Кого хвилює, що марксисти сьогодення успішно знищують народи Європи не голодом, а масовим завезення імігрантів інших рас?

Національна катастрофа може повторитись знов і знов, скільки б ми пафосно і з надривом не повторювали: "вони невинно вбиєнні - вони лише хотіли трошки хлібу".

Єгор ГУСЬКОВ