Володимиру Ємцю, народному художнику України, — 75!
Коли ми в «Сіверщині», з якою Володимир Володимирович дружить давно і надійно, думали, які його роботи вибрати для публікації, прийшла думка саме про портрети. Адже і сам художник, попри успіхи в пейзажах, найбільше цінує портрети своїх сучасників. …Коли він зробив портрет партизанського генерала Олексія Федорова, соратниця того сказала відверто: «Ну й звір вийшов!» Хоча тоді ще ніхто не знав про участь Федорова у розстрільних «трійках». Але, певно, художник — син репресованого священика — відчув хижу комуністичну натуру.
Коли Володимир Ємець намалював на замовлення портрет одного відомого крутія, дружина того, прийшовши забирати роботу, не витримала: «Ох, і кабан!» Художник побачив справжню суть людини і не відступився від правди, незважаючи на оплату. Роботу таки забрали, хоча художник був згоден лишити її і в себе.
Коли товариство «Просвіта» заселилося у свій особняк, саме для нашого залу Володимир Ємець запропонував намалювати портрет гетьмана Мазепи. Він зображений на фоні чернігівських церков, які будував чи реставрував. Але, вже коли пройшло багато часу, ми помітили деталь: гетьман стоїть на підлозі, яка нагадує шахову дошку. Чи не спеціально для стратега і тактика, яким був видатний державець? Художник зробив цю деталь підсвідомо. Але ж як точно!
Портрети поета Станіслава Реп’яха, хормейстера Любомира Боднарука, режисера Леоніда Отрюха (до речі, цей портрет робився у приміщенні «Просвіти», бо хворому режисеру було вже ніяк підніматися на 6-ий поверх майстерні художника), музиканта і одного із засновників Чернігівської «Просвіти» Владислава Бойка, археолога Володимира Коваленка, краєзнавця Олександра Добриці, посла України Петра Шаповала, Героя України Левка Лук’яненка передають дух епохи. Люди відходять, а за роботами Володимира Ємця можна буде прочитати час, у якому вони жили.
З роси і з води Вам, народний художнику!
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
