Володимир Миколаєнко: "Імперія не склалась"

— Заходьте, пригощайтеся виноградом, — каже мені колишній міський голова Херсона Володимир Миколаєнко, — я оце поки тут ще в камері, проходжу обстеження, треба здоров’я поправити.
— В палаті, маєте на увазі?
— А я сказав «камера»? Ну, бачите, воно ще не відпускає, треба звикнути.

Із початком повномасштабної війни Миколаєнко долучився до місцевої територіальної оборони, хоча через швидкий наступ росіян у бойових діях участі не брав. Він лишився в окупованому місті й активно виходив на проукраїнські мітинги. Йому погрожували і пропонували співпрацювати. Миколаєнко відмовився. За два місяці росіяни затримали його і взяли в полон, звідки він повернувся 24 серпня.

Ми поговорили про перші дні вторгнення, його участь у спротиві, полон і нові цілі в житті.
– Що вам дозволяло триматися весь цей час?
– Тільки бажання повернутися до своєї родини. Час від часу виникало питання, чи живі вони, чи неживі. А так, мабуть, нічого іншого. Ну і віра в те, що наша країна переможе. Я не сумнівався жодного дня, я навіть більш оптимістично був налаштований по ситуації, ніж вона є на сьогодні.
Але я розумію, у кого ми виборюємо свою свободу — з їхніми потужностями. Втім, імперія в них не склалася, і я цим пишаюсь. Пишаюсь своєю донькою, яка з першого дня на війні. Я хотів би, щоб і вона, і мої онуки пишалися дідом — і взагалі Україною. Сподіваюсь, так воно й буде.

Володимир Васильович з великою повагою говорить про херсонців і хоче якнайшвидше відвідати рідне місто.

Іван АНТИПЕНКО